ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 18.03.2024
Просмотров: 1935
Скачиваний: 0
СОДЕРЖАНИЕ
1.1. Поняття і види міжнародних розрахунків. Способи платежів
1.2. Роль національних і колективних валют та золота в міжнародних розрахунках
1.3. Валютнр-фінансові та платіжні умови зовнішньоекономічних угод
1.3.1. Валюта ціни та валюта платежу
1.4. Ризики у зовнішньоекономічній діяльності, способи їх усунення
2.1. Міжбанківські кореспондентські відносини та система міжбанківських комунікацій. Система свіфт
2.2. Відкриття та ведення валютних рахунків
2.3. Купівля банками іноземної валюти для міжнародних розрахунків
3.1. Характеристика зовнішньоторговельного контракту
3.3. Види документів при міжнародних поставках
4.1. Особливості використання в міжнародній сфері основних форм розрахунків
4.3. Платіж на відкритий рахунок
4.5. Розрахунки з використанням чеків, пластикових карток, векселів
5.7.3. Види і конструкції акредитива
5.1.7. Уніфіковані правила для акредитива
5.2.2. Фази документарного інкасо
5.2.4. Виписка інкасового доручення і подання документів
5.2.5. Уніфіковані правила для інкасо (упі)
6.1. Роль кредиту в забезпеченні зовнішньої торгівлі, його види та зв'язок з умовами платежу
6.2.7. Кредитування на основі векселя
6.2.2. Кредитування на основі документарного акредитива
6.2.3. Пряме банківське кредитування імпортера
6.3.1. Короткострокове кредитування експортера
6.3.2. Експортний факторинг та форфейтинг
Забезпечення виконання зобов'язань у міжнародних розрахунках
7.1. Загальні принципи і правові основи банківської гарантії
7.3. Видача банківських гарантій
7.4. Використання банківської гарантії
7.5. Типи та основні види банківських гарантій
7.5.1. Типи банківських гарантій
7.5.2. Види банківських гарантій
8.1. Сутність, структура та регулювання валютного ринку України
8.2. Види валютних операцій банків, їх ризикованість
8.3. Інформаційне забезпечення операцій на валютних ринках
9.1. Сутність міжбанківського ринку депозитних операцій в іноземній валюті
9.2. Валютування депозитних угод
9.3. Процентні ставки на ринку міжбанківських депозитів у іноземній валюті
9.4. Котирування процентних ставок. Сторони котирування
9.7. Зв'язок між процентними ставками та валютними курсами
10.1. Сутність, види та цілі конверсійних операцій
10.2. Валютні операції на умовах спот
10.3. Котирування валют. Курси покупця і продавця
10.4. Крос-курси та їх розрахунок
11.1.1. Сутність та цілі форвардних контрактів
11.1.3. Валютування форвардних контрактів
11.1.4. Контракти на ламану дату
11.1.5. Форвардні контракти з правом вибору дати
11.1.7. Закриття та продовження форвардного контракту
11.1.8. Витрати за форвардною угодою
11.2.2. Угоди за форвардними ставками
12.1. Свопи ринку конверсійних операцій
12.1.1. Поняття валютних свопів та їх класифікація
12.1.2. Практика укладення угод своп
12,1.3. Свопи з датами валютування до споту (своп torn/next)
12.1.4. Свопи з датами валютування форвард/форвард
12.1.5. Використання угод своп
12.2.1. Поняття процентних свопів, їх види та характеристика
Процентний своп зі змінною базою нарахування процентної ставки
12.2.2. Валютні свопи ринку капіталів
13.1. Поняття фінансових ф'ючерсів та визначальні риси ф'ючерсних ринків
13.2. Ф'ючерсна ціна та особливості її формування на різні види контрактів
13.3. Біржова торгівля ф'ючерсними контрактами і система маржі
13.4. Ф'ючерсні стратегії та хеджування
Проектований звіт про прибутки за період з 1.07 до 31.07.1999 р., грн
Динаміка прибутків/збитків фірми-імпортера при хеджуванні валютного ризику ф'ючерсним контрактом
14.1. Поняття опціонних контрактів, їх види, сторони та ціна виконання
14.2. Організація торгівлі опціонними контрактами та система маржі
14.4. Опціонні стратегії та хеджування опціонами
Проектований звіт про прибутки за період з 1.07 до 31.07.1999 р., грн
15.1. Поняття спекулятивних операцій
15.2.2. Аналіз економічних індикаторів
15.2.2.3. Індикатори безробіття
15.3.1. Сутність, об'єкти та методи технічного аналізу
15.3.2. Графічний аналіз: поняття та види графіків
15.3.3. Поняття та визначення тренду
15.3.4. Підтримка та опір руху цін
15.3.6. Простий показник середнього руху курсу (ма)
15.3. 7. Експоненціальний показник середнього руху курсу (ема)
15.3.9. Метод зближення/розходження показника середнього руху курсу (масd)
15.3.11. Найпотужніший сигнал технічного аналізу
15.3.13. Швидкість зміни (RoC)
15.3.14. Згладжена швидкість зміни (s-RoC)
15.3.15. Надмірна купівля та надмірний продаж
15.3.16. Індекс відносної сили (rsi)
15.3.18. Обсяг (volume) та відкритий інтерес (оі)
15.3.19. Індекс товарного каналу (ссі)
15.4. Психологія прийняття рішення
Пов'язаними з валютними операціями комерційних банків
16.1. Поняття ризику як економічної категорії
16.2. Класифікація банківських ризиків
16.3. Поняття валютного ризику та його види
до того, що випадків їх використання для покриття збитків поки що не спостерігалося.
Ліміти відкритих позицій. Важливим важелем в управлінні ризиками невиконання укладених угод є позиційні ліміти, що встановлюються для учасників термінового ринку (що включає як ринок ф'ючерсних контрактів, так і опціонів) кліринговою установою. У спрощеній системі вони можуть установлюватись на брутто-позиції.
У разі більш розвиненої системи керування ризиками, що використовує різні ставки початкової маржі для чистих і спредових позицій, спредові і чисті нетто-позиції можуть враховуватись і лімітуватись окремо. При цьому зменшується пригноблюючий ліквідність ринку вплив брутто-лімітів, оскільки при брутто-лімітуванні ліквідність ринку падає у міру вичерпання учасниками своїх лімітів. Водночас при пільговому лімітуванні спредових позицій ліквідність ринку може підтримуватися на вищому рівні.
Підтримка достатньої ліквідності ринку — ще один важіль в управлінні ризиками. Справді, це дає змогу закрити позиції неспроможних учасників ринку за період, що покривається початковою маржею.
Звернемо увагу на таку суперечність: ослаблення лімітів, з одного боку, стимулюватиме ліквідність ринку, а з іншого — збільшуватиме можливий обсяг позицій неспроможного учасника ринку, що примусово закриваються. Це створюватиме ситуацію, за якої ліквідність може виявитися недостатньою для закриття позицій у відведений проміжок часу і за прийнятними цінами. У спокійній ситуації на ринку в цьому немає великої небезпеки. Але фінансова неспроможність особливо виявляється під час криз.
13.4. Ф'ючерсні стратегії та хеджування
Структуру ринку фінансових ф'ючерсів, з погляду цілей, які мають бути досягнуті на ньому, утворюють два типи осіб — хе-джери і спекулянти. Для спекулянта робота на ринку фінансових ф'ючерсів нічим не відрізняється від роботи на спот-ринку базових інструментів, її сутність виражена в словах: «Купуй дешево, продавай дорого і роби гроші». Але як це реалізувати? З погляду дилінгу з одним або кількома активами (коли позиції відкриваються і закриваються протягом торгової сесії кілька разів, але до кінця її, як правило, всі позиції закриті) відповідь на поставлене питання можна знайти в технічному аналізі, що застосовує різні підходи до визначення моментів купівлі і продажу.
260
261
Існує низка спекулятивних стратегій, які не потребують навіть застосування технічного аналізу. Це так звані спекуляції на часових спредах.
Спекуляція на часовому спреді виявляється в прагненні зайняти певну позицію на ринку ф'ючерсних контрактів з коротким терміном виконання і протилежну — на ринку з довшим терміном виконання. Механізм спекуляцій аналогічний механізму географічного арбітражу, коли пряма й обернена позиції у валюті відкриваються на двох різних ринках.
Приклад. Теоретична ціна тримісячного та 12-місячного контрактів на німецьку марку при спот-курсі 0,54 буде: 0,5426= 0,54
1,05 1,03
та 0,5505 = 0,54
відповідно. Тобто теоретична ціна спреду:
довгий 12-місячний, короткий тримісячний ф 'ючерс, дорівнює 79 пунктам (0,5505 - 0,5426 = 0,0079). Але внаслідок коливань реальних цін відносно теоретичних під впливом попиту і пропозиції вартість спреду буде коливатись відносно рівня 79 пунктів, утворюючи криву, подібну до осцилятора.
Припустимо, що ми відкриваємо довгу позицію в 12-місячних і коротку позицію у тримісячних контрактах при котируваннях 0,5504 і 0,5428, тобто відкриваємо (купуємо) спред при котируванні 76 пунктів. Потім закриваємо ці позиції офсетними угодами при котируваннях 0,5506 і 0,5423, тобто продаєм спред при котируванні 83 пункти. Таким чином, ця операція приносить сім пунктів, з яких два пункти — біржовий збір (див. специфікацію контракту). Тобто прибуток становить 0,0005*125 000 = 62,5 дол., якщо розмір позиції — один контракт.
Окремий випадок часового спреду утворює певна позиція на ринку базового активу і протилежна — на ринку ф'ючерсів.
Надалі ми розглядатимемо суто ф'ючерсні стратегії, які визначаються особливостями цього інструменту і не пов'язані із застосуванням технічного аналізу. Це так звані стратегії хеджуван-ня. Мета цих стратегій — запобігання ризикам відкритих позицій за базовим активом.
Розглянемо, наприклад, металургійне підприємство-експорте-ра. Аналізуючи поточні активи і пасиви, можемо побачити, що дебіторська заборгованість у валюті, яка має бути інкасована протягом поточного місяця, значно переважатиме зобов'язання
262
підприємства у валюті, які мають бути погашені протягом того ж місяця. Якщо валютні активи переважають валютні пасиви, то це означає, що підприємство має довгу валютну позицію.
Для підприємств-імпортерів характерне протилежне співвідношення: пасиви у валюті переважають валютні активи. Тобто такі підприємства мають, як правило, коротку валютну позицію.
Саме наявність відкритої валютної позиції є чинником ризику, пов'язаного зі зміною валютного курсу, а хеджування зводиться до закриття валютної позиції, тобто збалансування валютних пасивів і активів.
Перш ніж розглянемо приклад стратегії хеджування, нам потрібно ознайомитись з методами кількісного вимірювання ризику. Застосування такого вимірювання, як ми побачимо далі, дає змогу визначити ступінь ефективності того чи іншого методу хеджування.
Фінансові ризики та міра ризику. Ризик загалом визначають як непевність майбутніх значень певних фінансових показників компаній. Останнім часом (великою мірою завдяки технології, реалізованій у 1995 р. компанією J. P. Morgan у програмному продукті RiskMetrics™, та співпраці з компанією Reuters, яка інформаційно підтримала цей проект) значну увагу як дослідників, так і практиків привертає до себе міра ризику Value-at-Risk, або «вартість-в-ризику». Вона вказує на найгірше значення фінансового показника, яке може реалізуватись із заданим рівнем довіри в кінці періоду, що розглядається.
У статистиці квантілю порядку р функції розподілу F(x) називають число rр, що є розв'язком рівняння F(x) = р.
Чому квантіль має велике значення як міра ризику? Якщо F(x) — функція розподілу деякого фінансового показника, то квантіль rр характеризує «гарантоване» його значення з заданим рівнем довіри 1 - р. Іншими словами, лише p*100% випадків реалізоване значення фінансового показника буде меншим від rр. В інших (1 -р)100% випадків воно буде більшим. Значення rр називають оцінкою Value-at-Risk (або скорочено VaR).
Найбільш уживаним значенням р є число 0,05, що відповідає 95-відсотковому рівню довіри оцінки VaR. Якщо фінансовий показник має нормальний розподіл F(x) з середнім значенням т і стандартним відхиленням s, квантіль рівня 0,05 визначається рівністю r0,05 = т- 1,65s.
Розглянемо приклад консолідованих значень залишків на поточних рахунках клієнтів комерційного банку на момент закінчення операційного дня. В табл. 13.3 наведені статистичні характеристики залишків.
263
Таблиця 13.3
Приклад статистичних характеристик консолідованих залишків на поточних рахунках клієнтів комерційного банку, млн грн
|
Кількість спостережень (залишків) |
Середнє значення вибірки залишків* |
Стандартне відхилення вибірки залишків |
Імовірність, що вибірка нормально розподілена (за статистикою Жарка-Бера) |
|
28 |
6,19 |
0,87 |
0,974 |
Скористаємось формулою r0,05=m-1,65s для підрахунку квантілю, підставляючи до неї середнє значення т = 6,19 та стандартне відхилення залишків s = 0,87 із таблиці 13,3 : 4,755 = = 6,19 - 1,65 • 0,87. Таким чином, ми визначили оцінку VaR, тобто нижню межу можливих значень консолідованого залишку на кінець робочого дня, яка відповідає рівню довіри 95%.
Знаючи, що на поточних рахунках банку щодня залишається не менше ніж 4,755 млн грн, працівники казначейства можуть розміщувати ці (тимчасово вільні) кошти в більш довгі (ніж овернайт) активи, наприклад, чотирнадцятиденні міжбанківські кредити, за якими процентна ставка вища. При цьому в середньому тільки один день на місяць (що випливає з рівня довіри 95%) у банку можуть виникати проблеми з ліквідністю, у зв'язку з тим, що рівень залишку буде меншим від 4,755 млн. Оскільки рівень залучень на один день для підтримки ліквідності становить, як правило, близько 10% від розміщуваної суми 4,755 млн, то навіть при різкому зростанні процентних ставок після розміщення коштів у 14-денний кредит описана стратегія виявиться досить вигідною.
Оцінка VaR чистого прибутку підприсмства-імпортера. Перш ніж розглянемо приклади стратегій хеджування, проаналізуємо приклад динаміки чистого прибутку фірми, яка не застосовує хеджування. У цьому разі ми зможемо побачити, у який спосіб такий чинник ризику, як відкрита валютна позиція, впливає на динаміку чистого прибутку протягом певного часу.
Вихідні дані для аналізу такі: українська фірма планує щомісячно імпортувати на умовах торговельного кредиту (термін погашення один місяць) та реалізувати на українському ринку протягом місяця партію комплектуючих для складання комп'ютерів на загальну суму 100 000 дол. Партія продається з 20-відсотко-вою надбавкою, половина цієї надбавки, тобто 10%, — операційні витрати фірми.