Файл: книга міжнарод розрах Савлук.doc

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 18.03.2024

Просмотров: 1915

Скачиваний: 0

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

СОДЕРЖАНИЕ

О. І. Береславська, о. М. Наконечний, м. Г. Пясецька, о. В. Боришкевич, в. Б. Гордон, о. Ю. Русалова, а. В. Тимофеев

1.1. Поняття і види міжнародних розрахунків. Способи платежів

1.2. Роль національних і колективних валют та золота в міжнародних розрахунках

1.3. Валютнр-фінансові та платіжні умови зовнішньоекономічних угод

1.3.1. Валюта ціни та валюта платежу

1.3.2. Умови платежу

1.4. Ризики у зовнішньоекономічній діяльності, способи їх усунення

2.1. Міжбанківські кореспондентські відносини та система міжбанківських комунікацій. Система свіфт

Система свіфт

2.2. Відкриття та ведення валютних рахунків

2.3. Купівля банками іноземної валюти для міжнародних розрахунків

3.1. Характеристика зовнішньоторговельного контракту

3.2. Умови поставок товару

3.3. Види документів при міжнародних поставках

3.3.1. Комерційні документи

3.3.2. Транспортні документи

3.3.3. Страхові документи

3.3.4. Фінансові документи

4.1. Особливості використання в міжнародній сфері основних форм розрахунків

4.2. Авансові платежі

4.3. Платіж на відкритий рахунок

4.4. Банківський переказ

4.5. Розрахунки з використанням чеків, пластикових карток, векселів

Види кредитних карток

5.1. Документарний акредитив

5.1.1. Фази акредитива

5.1.2. Форми акредитива

5.7.3. Види і конструкції акредитива

5.1.4. Конструкції акредитива

5.1.5. Відкриття акредитива

5.1.6. Виконання акредитива

Порівняльна таблиця тарифів

(За імпортними операціями)

5.1.7. Уніфіковані правила для акредитива

5.2. Інкасо

5.2.1. Види інкасо

5.2.2. Фази документарного інкасо

5.2.3. Узгодження умов інкасо

5.2.4. Виписка інкасового доручення і подання документів

5.2.5. Уніфіковані правила для інкасо (упі)

6.1. Роль кредиту в забезпеченні зовнішньої торгівлі, його види та зв'язок з умовами платежу

6.2. Кредитування імпорту

6.2.7. Кредитування на основі векселя

6.2.2. Кредитування на основі документарного акредитива

6.2.3. Пряме банківське кредитування імпортера

6.3. Кредитування експорту

6.3.1. Короткострокове кредитування експортера

6.3.2. Експортний факторинг та форфейтинг

6.3.3. Експортний лізинг

Забезпечення виконання зобов'язань у міжнародних розрахунках

7.1. Загальні принципи і правові основи банківської гарантії

7.1.1. Поручительство

7.1.2. Платіжне зобов'язання

7.2. Дія банківських гарантій

7.3. Видача банківських гарантій

7.4. Використання банківської гарантії

7.5. Типи та основні види банківських гарантій

7.5.1. Типи банківських гарантій

7.5.2. Види банківських гарантій

8.1. Сутність, структура та регулювання валютного ринку України

8.2. Види валютних операцій банків, їх ризикованість

8.3. Інформаційне забезпечення операцій на валютних ринках

9.1. Сутність міжбанківського ринку депозитних операцій в іноземній валюті

9.2. Валютування депозитних угод

9.3. Процентні ставки на ринку міжбанківських депозитів у іноземній валюті

9.4. Котирування процентних ставок. Сторони котирування

9.5. Депозитна позиція

9.6. Ринок євровалюти

9.7. Зв'язок між процентними ставками та валютними курсами

10.1. Сутність, види та цілі конверсійних операцій

10.2. Валютні операції на умовах спот

10.3. Котирування валют. Курси покупця і продавця

10.4. Крос-курси та їх розрахунок

10.5. Валютна позиція

10.6. Практика укладання угод на ринку поточних конверсійних операцій. Ордери, що застосовуються на ринку конверсійних операцій

11.1. Валютні форвардні угоди

11.1.1. Сутність та цілі форвардних контрактів

11.1.2. Форвардний курс

Bid Offer

Bid Offer

11.1.3. Валютування форвардних контрактів

11.1.4. Контракти на ламану дату

11.1.5. Форвардні контракти з правом вибору дати

11.1.6. Форвардні крос-курси

11.1.7. Закриття та продовження форвардного контракту

11.1.8. Витрати за форвардною угодою

11.2. Процентні форварди

11.2.1. Угоди форвард/форвард

11.2.2. Угоди за форвардними ставками

2Mfwd 26 31.

12.1. Свопи ринку конверсійних операцій

12.1.1. Поняття валютних свопів та їх класифікація

12.1.2. Практика укладення угод своп

12,1.3. Свопи з датами валютування до споту (своп torn/next)

12.1.4. Свопи з датами валютування форвард/форвард

12.1.5. Використання угод своп

12.2. Свопи ринку капіталів

12.2.1. Поняття процентних свопів, їх види та характеристика

Процентний своп зі змінною базою нарахування процентної ставки

12.2.2. Валютні свопи ринку капіталів

13.1. Поняття фінансових ф'ючерсів та визначальні риси ф'ючерсних ринків

13.2. Ф'ючерсна ціна та особливості її формування на різні види контрактів

13.3. Біржова торгівля ф'ючерсними контрактами і система маржі

13.4. Ф'ючерсні стратегії та хеджування

Приклад статистичних характеристик консолідованих залишків на поточних рахунках клієнтів комерційного банку, млн грн

Проектований звіт про прибутки за період з 1.07 до 31.07.1999 р., грн

Динаміка прибутків/збитків фірми-імпортера при хеджуванні валютного ризику ф'ючерсним контрактом

14.1. Поняття опціонних контрактів, їх види, сторони та ціна виконання

14.2. Організація торгівлі опціонними контрактами та система маржі

14.3. Премія опціону

14.4. Опціонні стратегії та хеджування опціонами

Проектований звіт про прибутки за період з 1.07 до 31.07.1999 р., грн

15.1. Поняття спекулятивних операцій

15.2. Фундаментальний аналіз

15.2.1. Сутність та особливості фундаментального аналізу міжнародного валютного ринку. Види економічних індикаторів

Global economic calendar"

15.2.2. Аналіз економічних індикаторів

Української економіки (2000 р.) (інформація надана Міністерством статистики України, інформацію отримано з інформаційної системи reuters)

Української економіки (2000 р.) (інформація надана Міністерством статистики України, інформацію отримано з інформаційної системи reuters)

15.2.2.2. Індикатори інфляції

15.2.2.3. Індикатори безробіття

15.3. Технічний аналіз

15.3.1. Сутність, об'єкти та методи технічного аналізу

15.3.2. Графічний аналіз: поняття та види графіків

15.3.3. Поняття та визначення тренду

15.3.4. Підтримка та опір руху цін

15.3.5. Технічні індикатори

15.3.6. Простий показник середнього руху курсу (ма)

15.3. 7. Експоненціальний показник середнього руху курсу (ема)

15.3.8. Види дивергенцій

15.3.9. Метод зближення/розходження показника середнього руху курсу (масd)

15.3.10. Macd-гістограма

15.3.11. Найпотужніший сигнал технічного аналізу

15.3.12. Моментум

15.3.13. Швидкість зміни (RoC)

15.3.14. Згладжена швидкість зміни (s-RoC)

15.3.15. Надмірна купівля та надмірний продаж

15.3.16. Індекс відносної сили (rsi)

15.3.17. Стохастика

15.3.18. Обсяг (volume) та відкритий інтерес (оі)

15.3.19. Індекс товарного каналу (ссі)

15.4. Психологія прийняття рішення

Пов'язаними з валютними операціями комерційних банків

16.1. Поняття ризику як економічної категорії

16.2. Класифікація банківських ризиків

16.3. Поняття валютного ризику та його види

16.4. Управління валютним ризиком

16.5. Огляд супутніх ризиків

Класифікація надійності довгострокових боргових зобов'язань, що використовується провідними рейтинговими агенціями

2. Ціна товару

3. Термін і дата поставки

4. Якість товару

6. Умови платежу

8. Страхування

9. Претензії

10. Форс-мажор

12. Інші умови

13. Юридична адреса сторін

Генеральне зобов'язання

11.1.7. Закриття та продовження форвардного контракту

Як уже зазначалося, форвардна угода є обов'язковою для ви­конання. Ані клієнт, ані банк не можуть відмовитися від вико­нання операції, що зазначена в контракті, на підставі несприят­ливої різниці між курсом угоди та курсом спот або з будь-яких інших причин. Контракт укладається на певну кількість визначе­ної валюти. Тобто жодна зі сторін не може здійснити купівлю чи продаж більшої або меншої кількості валюти. Крім того, угода має бути виконана на чітко обумовлену дату або протягом чітко визначеного терміну. Банк вимагає від клієнта точного вико­нання всіх умов контракту, адже у разі їх порушення він наража­ється на валютний ризик. Тому, укладаючи з клієнтами форвард­ні угоди, банк зазвичай здійснює низку операцій для підтримання своєї позиції та з метою захисту від валютного ризику.

Звичайно, клієнт може ухилитися від виконання форвардної уго­ди, коли зміна курсу буде такою, що йому вигідніше буде сплатити штрафні санкції, аніж виконати свої зобов'язання за контрактом. Але слід зазначити, що переважна більшість клієнтів заінтересована у збереженні свого «чистого» імені та добрих відносин із банком.

У свою чергу, банки, як правило, укладають форвардні угоди з клієнтами, які мають постійний залишок коштів на рахунку і ви­магають цей залишок підтримувати.

220

221

Але на практиці трапляється й так, що платіж за зовніш­ньоторговельною операцією, що лежить в основі укладення форвардної угоди, відміняється або, що трапляється частіше, переноситься на пізніший термін (наприклад, якщо експортер затримав поставку).

Якщо клієнт не може виконати своїх зобов'язань за форвард­ною угодою, то він має закрити цю угоду на ринку спот. Тобто якщо за форвардним контрактом клієнт мав купити валюту, то він все одно має її купити і відразу ж продати на ринку спот; як­що форвардна угода була укладена на продаж банку валюти, то клієнт має купити валюту за курсом спот і виконати форвардну угоду, продавши валюту за форвардним курсом. При цьому на розрахунковому рахунку клієнта відображається лише результат, тобто різниця між купівлею та продажем однієї й тієї самої кіль­кості валюти, але за різними курсами.

Приклад. Відповідно до форвардної угоди клієнт мав купувати 150 000 британських фунтів стерлінгів за долари США за курсом 1,5888, щоб розрахуватися з постачальником з Великої Британії, але контракт на поставку було анульовано. Клієнт не має права анулювати також і форвардну угоду, отже, на дату виконання її має бути закрито за допомогою ринку спот. Курс спот на цю дату становить 1,5850 - 1,5870. Клієнт має здійснити дві обернені операції: купити 150 000 британських фунтів за курсом 1,5888, а потім продати їх за курсом 1,5870:


150 000 • 1,5888 = USD 238 320 (списано з рахунку),

150 000 • 1,5870 = USD 238 050 (зараховано на рахунок).

Результатом закриття форвардного контракту буде списання з рахунку клієнта 200 дол. США.

Таким чином, клієнт не зобов'язаний мати на своєму рахунку повну суму, що передбачалася форвардною угодою (особливо це важливо для експортера, який укладав форвардний контракт з метою продажу валюти, яку він одержить від поставки товару). При закритті форвардної угоди на ринку спот у клієнта на рахун­ку мають бути лише кошти для сплати різниці між операціями купівлі та продажу валюти. Може трапитися також і так, що в ре­зультаті закриття форвардної угоди клієнт одержить дохід.

Приклад. Повернемося до попереднього прикладу й уявимо, що клієнт мав продавати британські фунти стерлінгів за курсом 1,5885. На дату виконання угоди курс спот 1,5850 - 1,5870.

Таким чином клієнт купує фунти за курсом 1,5850:

150 000 • 1,5850 = USD 237 750 та продає їх за форвардним курсом 1,5885:

150 000 • 1,5885 = USD 238 275.

За результатами цих двох операцій на рахунок клієнта буде зараховано 525 дол.

Але, навіть у гіршому випадку, витрати пов'язані з закриттям форвардної угоди, не перевищуватимуть 5—20% від суми конт­ракту. Якщо ж клієнт використовує для хеджування валютного ризику ринок депозитів, то він навіть у разі скасування торгове­льної операції мусить виконувати свої зобов'язання за позикою в повному обсязі.

У разі, коли платіж не скасовано, а лише відкладено, у клієнта виникає необхідність поряд із закриттям форвардної угоди укла­дати нову, щоб покрити платіж за новою домовленістю. Звичай­но, це не дуже зручно для клієнта. У таких випадках банк може запропонувати клієнту після закриття угоди на ринку спот не від­кривати нової угоди, а подовжити стару. Особливість цієї опера­ції полягає в тому, що (на відміну від укладення нового контракту, в основі якого лежатиме курс спот на дату укладання, скоригова-ний на форвардні пункти на відповідний термін) при подовженні форвардної угоди використовується так зване правило діагоналі. Воно полягає в тому, що курс нової угоди розраховується як курс закриття попередньої угоди, скоригований на форвардні пункти по діагоналі. Курс закриття — це курс, що використовується для закриття форвардної угоди на ринку спот, тобто якщо початковий форвардний контракт укладався на купівлю валюти, то курсом закриття його контракту буде курс спот продажу валюти на дату виконання, для контракту на продаж — курс спот купівлі. Таким чином, при поширенні форвардної угоди клієнт дістає можли­вість укласти контракт за більш вигідним курсом.


Доведемо це на прикладі.

Приклад. Клієнт уклав з банком форвардний контракт на купі­влю 200 000 євро за долари США за курсом 0,9587. Але платіж був відкладений на один місяць. На дату виконання початкової угоди банк котирує такі курси:

EUR/USD 1m

0,9460 - 0,9470 13 18.

222

223

Клієнт має закрити початковий контракт на ринку спот за кур­сом 0,9460:

200 000 • 0,9587 = 191 740 (списується), 200 000 • 0,9460 = 189 200 (зараховується).

Результатом закриття контракту є списання з рахунку клієнта 2540 дол. США.

Далі клієнт може укласти нову або подовжити початкову уго­ду. Розглянемо обидва варіанти:

1. Укладення нової угоди.

Угоду буде укладено за курсом 0,9488, на дату виконання: 200000*0,9488=189760.

Ця сума буде списана з рахунку клієнта.

2. Подовження угоди.

Угода буде подовжена за курсом 0,9478 на дату виконання: 200000*0,9478=189560.

Цю суму буде списано з рахунку клієнта.

Як бачимо, подовження контракту є вигіднішим для клієн­та. Однак слід зауважити, що банк не зобов'язаний подовжу­вати контракти. Подовження контракту відбувається лише за умови подання клієнтом до банку відповідних документів, що вказують на необхідність цього подовження (підтвердження перенесення терміну платежу). Як правило, банк погоджу­ється на подовження контракту лише один раз, якщо ж тер­мін платежу знову буде змінено, клієнту буде запропоновано відкрити новий контракт.

Слід зазначити, що на міжбанківському ринку подовження контрактів з використанням правила діагоналі не використову­ється, якщо виникає необхідність подовжити дію форвардного контракту, то це відбувається через укладення нової угоди.


11.1.8. Витрати за форвардною угодою

Форвадний курс завжди вищий або нижчий за курс спот. Це свідчить про можливі витрати або дохід від форвардного покрит­тя. Клієнт банку, котрий укладає угоду на купівлю валюти, що котирується на форвардному ринку з дисконтом, одержує дохід, а при купівлі валюти, що котирується з премією, — несе витрати. І навпаки: продаючи валюту, що котирується з дисконтом, клієнт

отримує дохід, а валюту, яка котирується з премією, — несе ви­трати. Зрозуміло, що поняття витрат/доходів від форвардного по­криття є лише умовним, адже в основі розрахунку форвардних пунктів лежить різниця процентних ставок, проте ці витрати/дохід можуть бути розраховані за такою формулою:

= %р.а.

pm/dis*360/Г • 100 форвардний курс

Саме такими будуть витрати або дохід і при застосуванні для хеджування валютного ризику ринку депозитів безпосередньо. Якщо з метою використання різниці процентних ставок розміс­тити депозит у валюті з вищою процентною ставкою, а валютний ризик хеджувати форвардним контрактом, то дохід від цієї опе­рації буде нульовим (дохід від депозитної операції буде компен­сований витратами форвардного покриття).

Форвардний валютний курс використовується у валютних свопах та валютних ф'ючерсах, які будуть розглянуті нижче.

11.2. Процентні форварди

11.2.1. Угоди форвард/форвард

Будь-яка депозитна операція в іноземній валюті пов'язана для банку не лише з валютним, а й з процентним ризиком. Звичайно, найпростіший варіант — залучення та розміщення однакової су­ми коштів в одній валюті на однаковий термін. Однак на практи­ці часто трапляється так, що терміни залучення та розміщення коштів не збігаються. У таких випадках потрібно, по-перше, про­аналізувати та спрогнозувати можливість зміни процентних ста­вок у майбутньому, а по-друге, прийняти рішення про те, чи вар­то хеджувати ризик та який саме метод обрати.

Однією з можливих форм захисту від процентного ризику є угода форвард/форвард (forward/forward).

Уявімо, що в банку відкрита довга депозитна позиція на три місяці та коротка у тій самій валюті теж на три місяці. Таким чи­ном, на перші три місяці позиція закрита, а на наступні три місяці банк має коротку депозитну позицію. Звичайно, банк може по за­кінченні тримісячного депозиту залучити ще один на такий са­мий термін, але якщо процентні ставки зростуть, то банк може опинитися у скрутному становищі.


224

15

225

Форвард/форвард дає змогу банку укласти угоду про депозит­ну операцію в майбутньому у певній валюті, на певний термін і за фіксованою процентною ставкою.

Угоди форвард/форвард можна використовувати для хеджу-вання та для спекуляції.

В основі цього фінансового інструменту лежить ставка фор­вард/форвард. Вона не є прогнозною ставкою майбутнього пері­оду, а лише відображенням процентних ставок на ринку на дату укладення угоди. Не відомо, якою буде ставка тримісячного де­позиту через три місяці, але сьогодні відомі процентні ставки три- та шестимісячного депозиту, саме на їх базі і розраховується майбутня форвардна процентна ставка.



Нехай довгий період дорівнює Г (рис. 11.1), а ставка відсотка на цей період дорівнює RT, короткий період дорівнює t, процент­на ставка — rt, необхідно розрахувати, якою буде процентна ста­вка RT-t у період T-t.

Зауваження: для розрахунку ставки форвард/форвард за цією формулою ставки процента потрібно брати в абсолютному, а не у відносному значенні (ставка процента поділена на 100).

Приклад. Процентна ставка тримісячного депозиту в доларах США дорівнює 6,15% р.а., процентна ставка депозиту на шість місяців — 6,52% р.а. Розрахуємо ставку форвард/форвард депо­зиту терміном три місяці, що буде залучений через три місяці (3 v6).

Банки маркет-мейкери котирують ставки форвард/форвард як для залучення, так і для розміщення депозитів. Для розрахунку значення сторін котирування bid та offer ставки форвард/форвард необхідно взяти відповідні котирування процентних ставок, що беруть участь у розрахунку.

Ставки форвард/форвард, як правило, котируються за най­більш ліквідними валютами — долар США, британський фунт стерлінгів, євро, швейцарський франк та японська єна. але мо­жуть бути розраховані і для будь-якої іншої валюти.

Угоди форвар/форвард не набули значного поширення. Це пов'язано насамперед з тим, що зазначений фінансовий інстру­мент має низку незручностей. По-перше, операція залучення чи розміщення коштів у межах угоди форвард/форвард має бути ві­дображена у балансі, а, по-друге, значний спред між відсотками за залученими та розміщеними коштам може значно завищити справжню процентну ставку за форвардними угодами.