Файл: книга міжнарод розрах Савлук.doc

падіння та зростання для Великобританії. Для Німеччини, що об'єдналася на початку 90-х і здійснила істотні вкладення у роз­виток та перебудову своєї східної частини, а також відчула на со­бі значні коливання німецької марки під час розпаду Радянського Союзу, зазначена кореляція є не настільки явною (рис. 15.10).

312

313

15.2.2.6. Специфіка економічних індикаторів різних країн

У Німеччині більшість індексів розраховується у трьох варіа­нтах: для всієї країни (Pan German) й окремо для східної і західної частини Німеччини. У Великобританії замість СРІ використову­ється індекс RPI (Retailer Price Index — індекс роздрібного про­дажу). Індекс РРІ розділений на дві частини: РРІ Input («вхід­ний») і РРІ Output («вихідний»). Крім загального торговельного балансу, публікується ще й Non European Union Trade Balance (торговельний баланс з країнами нечленами Європейського Сою­зу). Замість NAPM використовується СВІ (Corporation of British Industry — корпорація британської промисловості). В Японії за­мість РРІ використовується WPI (Wholesales Price Index).

Головні макроекономічні показники: валовий національний продукт (валовий внутрішній продукт), індекси оптових і роздріб­них цін, торговельний баланс і т.п., як правило, публікуються всіма розвиненими країнами, але існують і свої специфічні інди­катори. Названі показники економіки США та інших розвинутих країн (особливо країн G7) виявляють дуже сильний вплив на ри­нок. Показники інших держав мають менше значення. Порівнян­ня стану розвитку економік різних країн за однойменними інди­каторами є не зовсім коректним, оскільки існують розбіжності не тільки у типах індикаторів, а й у методиках розрахунку їх зна­чень у різних країнах. Крім того, існують специфічні особливості кожної країни. Так, наприклад, значення макроекономічних пока­зників Японії навряд чи будуть придатними для економіки іншої країни протягом тривалого "часу.

Для України питання аналізу економічної ситуації, у тому чи­слі і прогнозування стану валютного ринку на підставі економіч­них індикаторів і статистичних методів технічного аналізу, є до­сить проблематичним. Проблема полягає у тому, що оскільки досить значна частка національної економіки перебуває у тіньо­вому секторі, реальна оцінка і валового внутрішнього продукту, і рівня безробіття, і коефіцієнта завантаженості виробничих поту­жностей, рівня особистих доходів є неможливою. Ступінь свобо­ди фінансового ринку дуже низький. Фондовий ринок перебу­ває у стані тривалої кризи через проблеми з приватизацією та недосконалим законодавством. Валютний ринок паралізований відсутністю ринку строкових угод (заборонені з серпня 1998 p.), усебічними обмеженнями на купівлю та продаж іноземної валю­ти, відсутністю законодавчої основи ринку похідних фінансових інструментів. Політика уряду та Національного банку України

314

спрямована на рестрикційні заходи. І це зрозуміло, враховуючи си­туацію в економіці, дефолтову зовнішню заборгованість та глобаль­ну енергетичну залежність від імпортних енергоносіїв. Інформацій­на індустрія в Україні з оперативного та всебічного висвітлення економічної інформації перебуває ще в зародковому стані, система власних економічних індикаторів є не розвиненою. Крім того, через важкий стан української економіки у багатьох випадках нееконо­мічні методи управління нею, непередбачуваність дій уряду через значну залежність від внутрішньої політичної боротьби, прогнозу­вання майбутніх кількісних економічних показників країни, у тому числі й валютного ринку, є надзвичайно складним.

Одначе, незважаючи на зазначені труднощі, перші кроки в цьому напрямку вже є. Інформаційними агенціями, в тому числі й REUTERS, здійснюється регулярне оприлюднення індикаторів стану української економіки та фінансового ринку зокрема. Ста­тистичні дані для агенцій надаються Державним комітетом зі статистики, державними владними інституціями, Національним банком України, Українською міжбанківською валютною біржею, комерційними фінансовими структурами.

Головні українські економічні індикатори (таблиці 15.3, 15.4), що висвітлюються інформаційними агенціями, побудовані за анало­гією зі світовими, але деталізація і кількість, через зазначені вище причини, є обмеженими. Крім того, публікуються індикатори, що відображають особливості саме національної економіки (табл. 15.4).

Процес оцінювання стану та перспектив зміни валютного ринку є дуже складним. Річ у тім, що процеси на ринку залежать не лише від суто об'єктивних чинників стану економік, а й від суб'єктивних оцінок учасників ринку, від того, до якого висновку в оцінюванні майбутньої ситуації прийде більшість його учасників. Прогнозуван­ня поведінки валютного ринку вимагає від його операторів, крім правильної оцінки економічних закономірностей, значного досвіду в оцінюванні його психологічного стану, а також врахування націо­нальних особливостей економік різних країн світу.

15.3. Технічний аналіз

15.3.1. Сутність, об'єкти та методи технічного аналізу

Технічний аналіз — це дослідження динаміки ринку в мину­лому та визначення його поточного стану з метою прогнозування

315

майбутнього напрямку руху цін. Різні політичні, економічні та психологічні чинники відображаються в ціні товару. Якщо для фундаментального аналітика важлива причина коливання ринку, то технічного аналітика цікавить тільки факт цього коливання. Технічний аналіз вивчає сам ринок, а не зовнішні чинники, які можуть впливати на ринок: якщо ціни підвищуються, то попит більший за пропозицію, якщо ціни падають, то бажаючих прода­ти більше, ніж покупців. Технічний аналіз також вважає, що все те, що хоч якось впливає на ціну, обов'язково знайде своє відображен­ня в ціні. Отже, вивчаючи технічний аналіз, аналітик буде знати, з яких причин ринок «йде догори» або «униз». І для того, щоб спрог-нозувати ринок, йому зовсім не обов'язково знати ці причини.

Спеціалісти говорять, що фундаментальний аналіз відповідає на питання «що?», а технічний аналіз — «коли?».

Якщо розглянути графік зміни ціни на валюту, то побачимо, що, незважаючи на всю стихійність, ринкові коливання цін під­порядковуються певним закономірностям, виявлення яких і дає змогу прогнозувати майбутні їх зміни. Таким чином, основна ме­та технічного аналізу — виявити ці тенденції і торгувати в на­прямку цих тенденцій.

Технічний аналіз ґрунтується на вивченні минулого руху ціни товару, але ж «перший крок до ділового або економічного про­гнозування — це збирання інформації про минуле». Лише через проекцію фактів, які відбувалися в минулому на майбутнє, ми зможемо оцінити це майбутнє. Завжди наукове прогнозування бі­льшою мірою ґрунтується на фактах, які вже мали місце. Так, і в бізнесі, і в науці, і в нашому повсякденному житті ми постійно спираємося на наш минулий досвід, щоб знати, що нам готує ту­манне майбутнє.

Тепер ми можемо сформулювати три постулати технічного аналізу: ринок враховує все; рух цін підпорядковується тенденці­ям; історія повторюється.

Авторитетний американський технічний аналітик Джон Ме-рфі — автор багатьох монографій та підручників з технічного аналізу — порівнює графіки коливання цін зі скальпелем хіру­рга: «У руках професіоналів скальпель — інструмент, який дарує життя, в руках дилетанта або неука ... на жаль — навпаки... Гра­мотно проведений технічний аналіз забезпечує своєчасний вхід і вихід з ринку, а також дає змогу навіть невеличкий стартовий ка­пітал швидко перетворити у значну суму. Неправильно і непро­фесійне проведений технічний аналіз може обернутися такою ж швидкою втратою капіталу».

316

У західній економічній літературі при аналізі руху цін нерідко вдаються до аналогії. Зокрема, продавців та покупців порівню­ють з «биками», «ведмедями», «кабанами» та «вівцями».

«Бик» б'є рогами догори. «Бик» — це покупець, який думає, що ринок «піде вгору», тому він купує. «Ведмідь» б'є лапами до­низу. «Ведмідь» — це продавець, який сподівається, що ринок «піде униз», тому він продає. «Кабан» дуже ненажерливий, він купує або продає дуже багато і ніколи не може зупинитися. «Вів­ці» дуже боязливі і тому не можуть своєчасно прийняти рішення.

Як тільки ринок починає працювати, «бики» купують, «вед­меді» продають, а «кабани» та «вівці» путаються під ногами. Бі-ржеві термінали весь часу передають інформацію з останніми бі­ржовими новинами та цінами.

Продавець хоче продати свій товар якомога дорожче, покупець, навпаки, хоче купити, якнайдешевше. Вони завжди протистоять один одному. Але угода буде здійснена тільки тоді, коли покупець та продавець дійдуть згоди щодо ціни, яка буде задовольняти їх обох.

Кожна ціна, яку спостерігають аналітики на своїх терміналах, — це консенсус усіх учасників ринку. Кожен, хто купує, продає, або утримується від прийняття рішення, робить свій внесок у форму­вання ціни.

Більшість думає, що коли ціни ростуть, то на ринку більше покупців, ніж продавців. Але ж для того, щоб купити, необхідна одна умова: має існувати той, хто вам цей товар продасть. Якщо ви бажаєте купити контракт на англійський фунт, вам його хтось по­винен продати, інакше угоди не буде. Отже, на ринку завжди є рівна кількість покупців та продавців, які готові купити чи продати фі­нансовий актив за певною ціною або за ціною, яка їх задовольняє.

При висхідному тренді цін «бики» оптимістичні і готові платити дорожче, бо очікують, що ціни піднімуться ще вище. Підвищення закінчується тоді, коли «бики» вже не хочуть купувати так дорого.

Коли ціни знижуються, то «ведмеді» оптимістичні і продають «бикам» дешевше, сподіваючись, що падіння буде тривалим. Па­діння закінчується лише тоді, коли «ведмеді» не готові продавати так дешево.

15.3.2. Графічний аналіз: поняття та види графіків

Найпростіший спосіб аналізувати поведінку зміни ціни — це графічний аналіз. Існує кілька типів графіків: стовпчиковий, лі-

317

На стовпчиковому графіку (рис. 15.11) коливання ціни на ри­нку відображається за допомогою стовпчика (бара). Такий графік допомагає проаналізувати ціну відкриття ринку, максимальну ці­ну, мінімальну ціну та ціну закриття ринку. Використання графі­ків з різними часовими інтервалами дає змогу побачити тенденції і сигнали, яких не може бути видно на місячному та тижневому графіку, але на більш детальному — денному чи часовому — їх легко визначити.

Однак, незважаючи на те, що один стовпчик відображає всі змі­ни ціни за певний час, він не показує, як за цей час коливалися ціни.

Ціна відкриття

Ціна закриття

Ціна відкриття

Ціна закриття

Максимальне значення

Мінімальне значення

Рис. 15.11. Стовпчиковий графік

Є ще один метод зображення стовпчикового графіка (рис. 15.12) за допомогою «японських свічок» (Candlestick chart), викорис­тання яких дуже поширене, особливо в програмному забезпеченні міжнародних інформаційних компаній (REUTER, Tenfore та ін.).

Понад двісті років тому японські торговці рисом почали ма­лювати свічки. Тіло свічок містить основний рух цін протягом певного часу — від ціни відкриття до ціни закриття. Висота кож­ної свічки показує різницю між цінами відкриття та закриття. Якщо ціна закриття вища за ціну відкриття, то свічка буде білого кольору. Якщо ціна закриття нижча за ціну відкриття — чорного. Кінець верхнього ґнота показує максимальну ціну, а кінець ниж­нього — мінімальну ціну. Але, як вважають фахівці з японських