ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 18.03.2024
Просмотров: 1921
Скачиваний: 0
СОДЕРЖАНИЕ
1.1. Поняття і види міжнародних розрахунків. Способи платежів
1.2. Роль національних і колективних валют та золота в міжнародних розрахунках
1.3. Валютнр-фінансові та платіжні умови зовнішньоекономічних угод
1.3.1. Валюта ціни та валюта платежу
1.4. Ризики у зовнішньоекономічній діяльності, способи їх усунення
2.1. Міжбанківські кореспондентські відносини та система міжбанківських комунікацій. Система свіфт
2.2. Відкриття та ведення валютних рахунків
2.3. Купівля банками іноземної валюти для міжнародних розрахунків
3.1. Характеристика зовнішньоторговельного контракту
3.3. Види документів при міжнародних поставках
4.1. Особливості використання в міжнародній сфері основних форм розрахунків
4.3. Платіж на відкритий рахунок
4.5. Розрахунки з використанням чеків, пластикових карток, векселів
5.7.3. Види і конструкції акредитива
5.1.7. Уніфіковані правила для акредитива
5.2.2. Фази документарного інкасо
5.2.4. Виписка інкасового доручення і подання документів
5.2.5. Уніфіковані правила для інкасо (упі)
6.1. Роль кредиту в забезпеченні зовнішньої торгівлі, його види та зв'язок з умовами платежу
6.2.7. Кредитування на основі векселя
6.2.2. Кредитування на основі документарного акредитива
6.2.3. Пряме банківське кредитування імпортера
6.3.1. Короткострокове кредитування експортера
6.3.2. Експортний факторинг та форфейтинг
Забезпечення виконання зобов'язань у міжнародних розрахунках
7.1. Загальні принципи і правові основи банківської гарантії
7.3. Видача банківських гарантій
7.4. Використання банківської гарантії
7.5. Типи та основні види банківських гарантій
7.5.1. Типи банківських гарантій
7.5.2. Види банківських гарантій
8.1. Сутність, структура та регулювання валютного ринку України
8.2. Види валютних операцій банків, їх ризикованість
8.3. Інформаційне забезпечення операцій на валютних ринках
9.1. Сутність міжбанківського ринку депозитних операцій в іноземній валюті
9.2. Валютування депозитних угод
9.3. Процентні ставки на ринку міжбанківських депозитів у іноземній валюті
9.4. Котирування процентних ставок. Сторони котирування
9.7. Зв'язок між процентними ставками та валютними курсами
10.1. Сутність, види та цілі конверсійних операцій
10.2. Валютні операції на умовах спот
10.3. Котирування валют. Курси покупця і продавця
10.4. Крос-курси та їх розрахунок
11.1.1. Сутність та цілі форвардних контрактів
11.1.3. Валютування форвардних контрактів
11.1.4. Контракти на ламану дату
11.1.5. Форвардні контракти з правом вибору дати
11.1.7. Закриття та продовження форвардного контракту
11.1.8. Витрати за форвардною угодою
11.2.2. Угоди за форвардними ставками
12.1. Свопи ринку конверсійних операцій
12.1.1. Поняття валютних свопів та їх класифікація
12.1.2. Практика укладення угод своп
12,1.3. Свопи з датами валютування до споту (своп torn/next)
12.1.4. Свопи з датами валютування форвард/форвард
12.1.5. Використання угод своп
12.2.1. Поняття процентних свопів, їх види та характеристика
Процентний своп зі змінною базою нарахування процентної ставки
12.2.2. Валютні свопи ринку капіталів
13.1. Поняття фінансових ф'ючерсів та визначальні риси ф'ючерсних ринків
13.2. Ф'ючерсна ціна та особливості її формування на різні види контрактів
13.3. Біржова торгівля ф'ючерсними контрактами і система маржі
13.4. Ф'ючерсні стратегії та хеджування
Проектований звіт про прибутки за період з 1.07 до 31.07.1999 р., грн
Динаміка прибутків/збитків фірми-імпортера при хеджуванні валютного ризику ф'ючерсним контрактом
14.1. Поняття опціонних контрактів, їх види, сторони та ціна виконання
14.2. Організація торгівлі опціонними контрактами та система маржі
14.4. Опціонні стратегії та хеджування опціонами
Проектований звіт про прибутки за період з 1.07 до 31.07.1999 р., грн
15.1. Поняття спекулятивних операцій
15.2.2. Аналіз економічних індикаторів
15.2.2.3. Індикатори безробіття
15.3.1. Сутність, об'єкти та методи технічного аналізу
15.3.2. Графічний аналіз: поняття та види графіків
15.3.3. Поняття та визначення тренду
15.3.4. Підтримка та опір руху цін
15.3.6. Простий показник середнього руху курсу (ма)
15.3. 7. Експоненціальний показник середнього руху курсу (ема)
15.3.9. Метод зближення/розходження показника середнього руху курсу (масd)
15.3.11. Найпотужніший сигнал технічного аналізу
15.3.13. Швидкість зміни (RoC)
15.3.14. Згладжена швидкість зміни (s-RoC)
15.3.15. Надмірна купівля та надмірний продаж
15.3.16. Індекс відносної сили (rsi)
15.3.18. Обсяг (volume) та відкритий інтерес (оі)
15.3.19. Індекс товарного каналу (ссі)
15.4. Психологія прийняття рішення
Пов'язаними з валютними операціями комерційних банків
16.1. Поняття ризику як економічної категорії
16.2. Класифікація банківських ризиків
16.3. Поняття валютного ризику та його види
У банку з'явилися розбіжності в активах і пасивах — банк відкриває валютну позицію, будь-яка зміна курсів валют GBP і USD може привести до прибутку або значних збитків, оскільки закривати позицію у майбутньому банк зможе вже за іншим курсом.
|
Активи |
Пасиви |
|
|
1. + 1 000000 GBP банку |
на НОСТРО-рахунку |
1 . + 1 000 000 GBP на рахунку клієнта у банку |
|
Позиція банку закрита |
||
|
2. - 1 000 000 GBP — рахунку банку |
- продано з НОСТРО- |
|
|
3.+ 1 605 000 USD — рахунок банку |
куплено на НОСТРО- |
|
|
Коротка |
Позиція банку відкрита: на 1 000 000 GBP і довга на 1 605 000 USD |
|
Дилери банків за робочий день роблять велику кількість операцій із різними валютами, і їхнє завдання полягає в тому, щоб не допустити відкритої позиції банку, що може привести до значних збитків.
Приклад. Дилер працював на ринку американський долар— німецька марка і за день робив кілька операцій.
buy «+»/sell «-» USD
Курс
sell «-» /buy «+» DEM
|
1 +10000000,00 |
1,4750 |
-14 750 000,00 |
|
|
2 - 5 000 000,00 |
1,4755 |
+ 7 377 500,00 |
|
|
3 - 7 500 000,00 |
1,4755 |
+ 1 1 066 250,00 |
|
|
4 +12000000,00 |
1,4750 |
-17700000,00 |
|
|
5 + 1 000 000,00 |
1,4750 |
- 1 475 000,00 |
|
|
long USD «+» 10 500 000,00 |
1,4744 |
short DEM «-» 15481 |
250,00 |
|
|
200 |
|
|
По закінченні робочого дня в нього утворилася довга позиція за доларами США і коротка позиція за німецькими марками. Дилеру необхідно закрити усі відкриті позиції, тобто здійснити операції таким чином, щоб усі позиції дорівнювали нулю, інакше він ризикує зазнати збитків від зміни курсу USD/DEM. Тобто йому необхідно продати долар США та купити німецькі марки. Курс, при якому він закриється без прибутку чи збитків, — це 1,4744, тобто, продавши 10 500 000 USD, дилер одержить необхідну суму в DEM. Якщо курс зміниться і буде нижчим 1,4744, то в дилера будуть збитки, якщо ж курс зросте і стане вищим 1,4744, то в дилера з'явиться прибуток. Наприклад, він закрив позицію за доларом США за курсом 1,4750. Це значить, що його прибуток за всіма операціями за день становив 6 250 німецьких марок.
DEM-15 481 250,00
+ 15487500,00
long DEM + 6 250,00
USD + 10500000,00 1,4744
-10500000,00 1,4750
позиція закрита 0,00
Якщо ж дилер повністю закриє позицію в німецьких марках, то прибуток або збиток у нього обчислюватиметься в доларах США. Наприклад, курс USD/DEM змінився до 1,4730, і дилер закрив позицію за DEM.
DEM-15 481 250,00 + 15481250,00
USD + 10500000,00 1,4744
-10510013,57 1,4730
позиція закрита 0,00
Short USD-10 013,57
У підсумку дилер зазнав збитків у розмірі 10 013,57 дол. США.
В Україні переоцінювання відкритих валютних позицій проводиться за курсом Національного банку до іноземних валют. Для запобігання валютному ризику для комерційних банків України НБУ встановлює нормативи відкритої позиції.
У зв'язку з введенням з 1 січня 1999 р. нової валюти євро при розрахунку нормативів загальної відкритої валютної позиції банку, довгої та короткої відкритої валютної позиції у вільно конвертованій валюті до 2002 р. враховується євро та 11 складових валют як одна валюта (з січня 2001 р. — 12 складових валют).
201
10.6. Практика укладання угод на ринку поточних конверсійних операцій. Ордери, що застосовуються на ринку конверсійних операцій
На практиці дилери банків укладають угоди по телефону або за допомогою трансакційної системи Reuters Dealing. Коли угода здійснюється по телефону, її основні параметри дилер записує вручну, заповнюючи так званий тікет (tiket). При укладанні угоди за допомогою Reuters Dealing тікет формується автоматично. Тікет — це папір визначеної форми, де вказуються усі параметри угоди. На кожну операцію дилер виписує окремий тікет.
Основні параметри угоди, що обговорюються дилерами:
суми і валюти операції;
курс здійснення угоди;
дата валютування;
основна траса платежу і реквізити контрагентів.
Якщо дилери уклали угоду й обумовили її основні реквізити, то потім змінити щось можна тільки за згодою обох сторін.
Трансакційна система Reuters Dealing дає змогу укладати угоди і вести переговори в режимі двостороннього зв'язку з різними банками світу. Кожний банк, який є кореспондентом дилінгової системи компанії Reuters, має один або кілька чоти-рилітерні коди. На даний момент більше 6000 банків, брокерських компаній із різних країн світу є учасниками дилінгової системи.
Існують різні види запитів котирувань за допомогою дилінгової системи. Наприклад, банк ААА запитує котирування японської єни до долара США на 100 млн єн. Він може написати (поставити прапорець):
USD/JPY 100JPY;
100JPYAGUSD;
100JPY.
Зазвичай зазначення долара США як базової валюти в запиті опускається, якщо ж запитується котирування крос-курсу, то вказуються і базова валюта, і валюта котирування.
Наприклад, банку YYY 20.04.2001 р. необхідно було купити 2 млн англійських фунтів стерлінгів за американські долари в банку DDD. Нижче наведено зразок діалогу, що між ними відбувається (усі переговори ведуться англійською мовою за допомогою системи Reuters Dealing):
(запит котирування банком YYY)
(котирування банку DDD)
(банк YYY купує GBP)
(підтвердження банком DDD)
(дата валютування)
# GBP/USD 2
1,5890/94 #IBUY
I SELL 2 MIO GBP AG USD AT 1,5894
VAL DATE 22/APR/OO
MY USD TO (реквізити за доларами США банку DDD)
І CONFIRM I BUY 2 MIO GBP AG USD AT 1,5894
VAL DATE 22/APR/OO
# MY GBP TO (реквізити і траса платежу для англійських
фунтів стерлінгів для банку YYY)
Коли робиться запит типу «GBP/USD 2», то це показує, що маркет-тейкер запитує котирування на 2 млн базової валюти. При запиті котирування на суму валюти котирування, наприклад на 500 000 CHF, робиться запит «0,5 USD/CHF» або скорочено «0,5 CHF».
В Україні основний обсяг конверсійних операцій припадає на долар США.
Основні види запитів: «1 UAH TOD», «0,5 UAH TOM», «UAH 2 TOD», UAH 0,2 ТОМ». Запити «1 UAH TOD», «0,5 UAH ТОМ» означають, що маркет-тейкер працює з 1 млн української гривні та 500 000 грн до долара США відповідно з датою валютування сьогодні і завтра. «Прапорці» «UAH 2 TOD», «UAH 0,2 ТОМ» означають, що маркет-тейкер запитує котирування в маркет-мей-кера на 2 млн дол. США і 200 000 USD до української гривні відповідно з датою валютування сьогодні і завтра.
Цифра, що вказується біля назви валют, позначає запитувану суму валюти в мільйонах. Якщо запитується котирування на суму валюти меншу від одного мільйона, ця сума записується у вигляді десяткового дробу, наприклад:
«USD/DEM 0,5» або, опускаючи нуль, — «USD/DEM.5»
При запиті котирування валютного курсу на середньоринкову суму, кількість валюти часом опускається. При цьому банк, що здійснює котирування, зобов'язується купити або продати запропоновану пізніше кількість валюти, наприклад:
#USD/DEM
2.01 54-59
# І SELL 2 MIO USD
І BUY 2 MIO USD AT 2,0154.
При цьому банк, що котирує, повинен усвідомлювати, чи зможе він здійснити котирування на суму в межах ліміту, встановле-
202
203
ному для банку, що запитує курс, а останній не повинен зловживати розміром суми. При запиті котирування без вказівки суми валюти, а також якщо запитувана сума перевищує ліміт на контрагента, банк може здійснити котирування, вказавши обмеження суми відповідно до ліміту на банк-контрагент, наприклад:
# USD/UAH 5
5. 4850/4950 IN 2
# OK BUY 2 MIO USD AT 5,4950.
Дуже часто на практиці банки проводять один з одним по кілька операцій у день, і в них виникають зустрічні платежі в однаковій валюті. Для зменшення операційного та кредитного ризику та для економії часу, банки застосовують взаєморозрахунки на основі неттингу.
Неттинг — взаємозалік зобов'язань між банком та банками-партнерами за кожною валютою, з якою проводяться операції. Взаємозалік здійснюється на кожну дату валютування, зазначену під час укладення валютообмінних угод між банками. При цьому:
а) суми, що виплачуються одним і тим самим банком в одній і тій же валюті, з однією і тією ж датою валютування, мають під сумовуватися;
б) якщо загальна сума зобов'язань одного банку в одній валюті перевищує загальну суму зобов'язань іншого банку в цій самій валю ті, різниця виплачується стороною, яка має більшу суму зобов'язань;
в) якщо загальні суми зустрічних платіжних зобов'язань банків в одній і тій самій валюті на встановлену дату валютування дорівню ють один одному, взаємозалік здійснюється без руху коштів.
Приклад. Банк ААА зробив кілька операцій:
Купив у банку ВВВ 5 250 000 дол. проти канадського долара за курсом 1,5676.
Продав цьому ж банку 5 175 000 дол. за курсом 1,6156 про ти швейцарського франка.
Продав 6 500 000 швейцарських франків за канадські дола ри за курсом 0,8945.
Банк ААА
|
№ Долар США |
Канадський долар |
Швейцарський франк |
|
1 + 5 250 000 USD |
- 8 229 900 CAD |
|
|
2 -5 175 000 USD |
|
+ 8 360 730 CHF |
|
3 |
+ 5 814 250 CAD |
- 6 500 000 CHF |
Нетгинг + 75 000 USD
-2 415 650 CAD +1 860 730 CHF
Таким чином, банк ААА не буде розраховуватися з банком ВВВ повними сумами за операціями, а за результатами неттингу меншими сумами, що значно знизить ризик неотримання коштів і підвищить його платоспроможність. Банк. ААА виплатить 2 415 650 канадських доларів та отримає 75 000 дол. США і 1 860 730 швейцарських франків від банку ВВВ.
Розглянемо виконання конверсійної операції з використанням трансакційної системи Reuters Dealing. Це — текст переговорів і сформований на його основі «тікет» за конверсійною угодою між двома контрагентами. Наявність в обох контрагентів копії тексту переговорів, достовірність якого гарантована агентством Рейтер, гарантує виконання умов угоди. У разі відмови однієї зі сторін від угоди, укладеної за допомогою дилінгового устаткування, друга сторона може довести свою правоту, пред'явивши в суді свою копію тексту переговорів.