Файл: книга міжнарод розрах Савлук.doc

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 18.03.2024

Просмотров: 2063

Скачиваний: 0

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

СОДЕРЖАНИЕ

О. І. Береславська, о. М. Наконечний, м. Г. Пясецька, о. В. Боришкевич, в. Б. Гордон, о. Ю. Русалова, а. В. Тимофеев

1.1. Поняття і види міжнародних розрахунків. Способи платежів

1.2. Роль національних і колективних валют та золота в міжнародних розрахунках

1.3. Валютнр-фінансові та платіжні умови зовнішньоекономічних угод

1.3.1. Валюта ціни та валюта платежу

1.3.2. Умови платежу

1.4. Ризики у зовнішньоекономічній діяльності, способи їх усунення

2.1. Міжбанківські кореспондентські відносини та система міжбанківських комунікацій. Система свіфт

Система свіфт

2.2. Відкриття та ведення валютних рахунків

2.3. Купівля банками іноземної валюти для міжнародних розрахунків

3.1. Характеристика зовнішньоторговельного контракту

3.2. Умови поставок товару

3.3. Види документів при міжнародних поставках

3.3.1. Комерційні документи

3.3.2. Транспортні документи

3.3.3. Страхові документи

3.3.4. Фінансові документи

4.1. Особливості використання в міжнародній сфері основних форм розрахунків

4.2. Авансові платежі

4.3. Платіж на відкритий рахунок

4.4. Банківський переказ

4.5. Розрахунки з використанням чеків, пластикових карток, векселів

Види кредитних карток

5.1. Документарний акредитив

5.1.1. Фази акредитива

5.1.2. Форми акредитива

5.7.3. Види і конструкції акредитива

5.1.4. Конструкції акредитива

5.1.5. Відкриття акредитива

5.1.6. Виконання акредитива

Порівняльна таблиця тарифів

(За імпортними операціями)

5.1.7. Уніфіковані правила для акредитива

5.2. Інкасо

5.2.1. Види інкасо

5.2.2. Фази документарного інкасо

5.2.3. Узгодження умов інкасо

5.2.4. Виписка інкасового доручення і подання документів

5.2.5. Уніфіковані правила для інкасо (упі)

6.1. Роль кредиту в забезпеченні зовнішньої торгівлі, його види та зв'язок з умовами платежу

6.2. Кредитування імпорту

6.2.7. Кредитування на основі векселя

6.2.2. Кредитування на основі документарного акредитива

6.2.3. Пряме банківське кредитування імпортера

6.3. Кредитування експорту

6.3.1. Короткострокове кредитування експортера

6.3.2. Експортний факторинг та форфейтинг

6.3.3. Експортний лізинг

Забезпечення виконання зобов'язань у міжнародних розрахунках

7.1. Загальні принципи і правові основи банківської гарантії

7.1.1. Поручительство

7.1.2. Платіжне зобов'язання

7.2. Дія банківських гарантій

7.3. Видача банківських гарантій

7.4. Використання банківської гарантії

7.5. Типи та основні види банківських гарантій

7.5.1. Типи банківських гарантій

7.5.2. Види банківських гарантій

8.1. Сутність, структура та регулювання валютного ринку України

8.2. Види валютних операцій банків, їх ризикованість

8.3. Інформаційне забезпечення операцій на валютних ринках

9.1. Сутність міжбанківського ринку депозитних операцій в іноземній валюті

9.2. Валютування депозитних угод

9.3. Процентні ставки на ринку міжбанківських депозитів у іноземній валюті

9.4. Котирування процентних ставок. Сторони котирування

9.5. Депозитна позиція

9.6. Ринок євровалюти

9.7. Зв'язок між процентними ставками та валютними курсами

10.1. Сутність, види та цілі конверсійних операцій

10.2. Валютні операції на умовах спот

10.3. Котирування валют. Курси покупця і продавця

10.4. Крос-курси та їх розрахунок

10.5. Валютна позиція

10.6. Практика укладання угод на ринку поточних конверсійних операцій. Ордери, що застосовуються на ринку конверсійних операцій

11.1. Валютні форвардні угоди

11.1.1. Сутність та цілі форвардних контрактів

11.1.2. Форвардний курс

Bid Offer

Bid Offer

11.1.3. Валютування форвардних контрактів

11.1.4. Контракти на ламану дату

11.1.5. Форвардні контракти з правом вибору дати

11.1.6. Форвардні крос-курси

11.1.7. Закриття та продовження форвардного контракту

11.1.8. Витрати за форвардною угодою

11.2. Процентні форварди

11.2.1. Угоди форвард/форвард

11.2.2. Угоди за форвардними ставками

2Mfwd 26 31.

12.1. Свопи ринку конверсійних операцій

12.1.1. Поняття валютних свопів та їх класифікація

12.1.2. Практика укладення угод своп

12,1.3. Свопи з датами валютування до споту (своп torn/next)

12.1.4. Свопи з датами валютування форвард/форвард

12.1.5. Використання угод своп

12.2. Свопи ринку капіталів

12.2.1. Поняття процентних свопів, їх види та характеристика

Процентний своп зі змінною базою нарахування процентної ставки

12.2.2. Валютні свопи ринку капіталів

13.1. Поняття фінансових ф'ючерсів та визначальні риси ф'ючерсних ринків

13.2. Ф'ючерсна ціна та особливості її формування на різні види контрактів

13.3. Біржова торгівля ф'ючерсними контрактами і система маржі

13.4. Ф'ючерсні стратегії та хеджування

Приклад статистичних характеристик консолідованих залишків на поточних рахунках клієнтів комерційного банку, млн грн

Проектований звіт про прибутки за період з 1.07 до 31.07.1999 р., грн

Динаміка прибутків/збитків фірми-імпортера при хеджуванні валютного ризику ф'ючерсним контрактом

14.1. Поняття опціонних контрактів, їх види, сторони та ціна виконання

14.2. Організація торгівлі опціонними контрактами та система маржі

14.3. Премія опціону

14.4. Опціонні стратегії та хеджування опціонами

Проектований звіт про прибутки за період з 1.07 до 31.07.1999 р., грн

15.1. Поняття спекулятивних операцій

15.2. Фундаментальний аналіз

15.2.1. Сутність та особливості фундаментального аналізу міжнародного валютного ринку. Види економічних індикаторів

Global economic calendar"

15.2.2. Аналіз економічних індикаторів

Української економіки (2000 р.) (інформація надана Міністерством статистики України, інформацію отримано з інформаційної системи reuters)

Української економіки (2000 р.) (інформація надана Міністерством статистики України, інформацію отримано з інформаційної системи reuters)

15.2.2.2. Індикатори інфляції

15.2.2.3. Індикатори безробіття

15.3. Технічний аналіз

15.3.1. Сутність, об'єкти та методи технічного аналізу

15.3.2. Графічний аналіз: поняття та види графіків

15.3.3. Поняття та визначення тренду

15.3.4. Підтримка та опір руху цін

15.3.5. Технічні індикатори

15.3.6. Простий показник середнього руху курсу (ма)

15.3. 7. Експоненціальний показник середнього руху курсу (ема)

15.3.8. Види дивергенцій

15.3.9. Метод зближення/розходження показника середнього руху курсу (масd)

15.3.10. Macd-гістограма

15.3.11. Найпотужніший сигнал технічного аналізу

15.3.12. Моментум

15.3.13. Швидкість зміни (RoC)

15.3.14. Згладжена швидкість зміни (s-RoC)

15.3.15. Надмірна купівля та надмірний продаж

15.3.16. Індекс відносної сили (rsi)

15.3.17. Стохастика

15.3.18. Обсяг (volume) та відкритий інтерес (оі)

15.3.19. Індекс товарного каналу (ссі)

15.4. Психологія прийняття рішення

Пов'язаними з валютними операціями комерційних банків

16.1. Поняття ризику як економічної категорії

16.2. Класифікація банківських ризиків

16.3. Поняття валютного ризику та його види

16.4. Управління валютним ризиком

16.5. Огляд супутніх ризиків

Класифікація надійності довгострокових боргових зобов'язань, що використовується провідними рейтинговими агенціями

2. Ціна товару

3. Термін і дата поставки

4. Якість товару

6. Умови платежу

8. Страхування

9. Претензії

10. Форс-мажор

12. Інші умови

13. Юридична адреса сторін

Генеральне зобов'язання

Приклад. Банк «Україна» здійснив конверсійну операцію на 100 млн японських єн зі своїм контрагентом банком Comerzbank, Frankfurt 22 лютого 2000 p.

Дилер банку «Україна» звернувся до дилера банку Comerzbank з проханням дати котирування USD/JPY на 100 млн єн: «100 JPY». У свою чергу, дилер Комерцбанку виставив діюче на даний мо­мент котирування «111,18/22» на умовах спот, і дилер банку «Україна» купив 100 млн японських єн за долар США за курсом 111,18. Далі дилери обмінюються реквізитами за придбаними ва­лютами, тобто до якого банку та на який рахунок надіслати гро­ші. Дилер банку «Україна» вказує свій рахунок в японській єні у банку Bank of Tokyo, Tokyo, а дилер банку Comerzbank вказує свій рахунок у американському банку Bankers Trust Co, New York.

Дуже часто маркет-тейкер сам не може стежити за рухом ва­лютного ринку, але в нього є певні зобов'язання або наміри, котрі він хоче здійснити на ринку Forex. Для їх виконання він надає маркет-мейкеру так звані ордери. Ордер — це у певний спосіб сформульоване і передане розпорядження маркет-тейкера до мар-кет-мейкера про відкриття і/або закриття позицій за певними курсами при досягненні ринком заданого рівня. Якщо маркет-мейкер прийняв ордер, то він не має права відмовитися від його виконання, якщо ринок досяг зазначеного рівня цін.

За конверсійними операціями переважно використовуються три види ордерів — маркет, ліміт та стоп. Слід зауважити, що на ринку деривативів ордерів набагато більше.

204

205

: SPOT WE BUY 100,000,000.00 JPY at 111,18

: Dealing with СОВА COMERZBANK, FRANKFURT - @

:give: 899,442.35 USD THU 24FEB2000

: BTC, NY ACC 04-053-870

rrcve: 100,000,000.00 JPY THU 24FEB2000

: BANK OF TOKYO, TOKYO ACC 6556407881

: Comment

: Comment

: Our User ANAT Terminal Controller BUKR

: CONVERSATION STARTING 0745GMT THE 22FEBOO

: REVIEW 1910 TICKET BUKR#2 CONFIRMED 0800GMT THE 22FEBOO

100 JPY

  • ANDY> HI 111,18/22 ANATOLY> HI I BUY JPY

  • TO CONFIRM I SELL 100 MIO JPY AG USD AT 111.18

  • VAL 24FEB2000

  • MY USD BTC, NY ACC 04-053-870

  • WHERE FOP U PLS?

TO CONFIRM I BUY 100 MIO JPY AT 111.18

VAL 24FEB2000

JPY TO BANK OF TOKYO, TOKYO ACC 6556407881

THNKS FOR THE DEAL DONE

GOOD LUCK! TILL WE MEET AGAIN! BI

# ALL AGREED! THNKS, BI

Маркет-ордер (market) — найтиповіший ордер, де вказуються тільки такі параметри: валюта, бажана дія (купівля, продаж) і вка­зівка про виконання ордера за поточною ринковою ціною. Ринкові ордери здійснюються відразу ж після розміщення і повинні задово­льнятися за найкращою можливою на момент виконання ціною.

Ліміт-ордери (limit) установлюють найгіршу ціну, за якою клі­єнт допускає виконання операції. Така угода при можливості мо­же бути проведена за ціною кращою, ніж зазначена в ордері, але ніколи не за гіршою.


Ліміт-ордер на купівлю вказує найвищу ціну, за якою купівля може бути здійснена, хоча ордер може бути задоволений за кра­щою (нижчою) ціною, якщо це можливо. Ціна, зазначена в ліміт-ордері на купівлю, має бути нижчою ринкової ціни на момент розміщення ордера.

Ліміт-ордер на продаж — указує найнижчу ціну, за якою про­даж може бути здійснений, хоча ордер може бути задоволений за кращою (вищою) ціною, якщо це можливо. Ціна, зазначена в лі-

міт-ордері на продаж, має бути вищою ринкової ціни на момент розміщення ордера.

Ліміт-ордери не гарантують виконання, вони гарантують тіль­ки те, що, якщо ліміт-ордер здійснюється, то ціна виконання до­рівнюватиме або буде кращою, ніж зазначена в ордері.

Стоп-ордери вказують, що угода має бути проведена, як тіль­ки ринок досягне або перевищить установлений у ньому ціновий рівень — стоп-ціну. Після розміщення такий ордер залишається неактивним до моменту досягнення ринком заявленої в ньому ці­ни. Як тільки ринок досягає стоп-ціни або переходить її, ордер виконується і операція здійснюється негайно за найкращою мож­ливою ціною.

Стоп-ордер на купівлю розміщується вище поточної ринкової ціни і не виконується доти, доки ринкова ціна не виросте до рів­ня, зазначеного в ньому або гіршому (при швидкому русі ринку). Стоп-ордер на купівлю в момент активації стає маркет-ордером на купівлю.

Стоп-ордери на продаж — розміщуються нижче поточної ри­нкової ціни і не виконуються доти, доки ринкова ціна не впаде до рівня, зазначеного в ньому або гіршого (при швидкому русі ринку). При виконанні такий стоп-ордер стає маркет-ордером на продаж. На відміну від ліміт-ордерів, стоп-ордери не гарантують вико­нання операції за визначеною ціною або кращою. Вони можуть бути задоволені за ціною, рівною або гіршою, ніж зазначена в ордері. Стоп-ордери використовуються як для відкриття нової позиції, так і для закриття наявної. Хоча найтиповіше їх викорис­тання — для захисту існуючої позиції (обмеження втрат або за­ощадження нереалізованого прибутку), стоп-ордери також мо­жуть використовуватися для відкриття позицій при досягненні ринком якогось значущого рівня.

Трейдер повинен автоматично визначати, який тип ордера має використовуватися в кожному конкретному випадку, зокрема знати, з якої сторони ринку ордер має бути розміщений (нижче або вище) і який тип ордера має бути застосований для одержан­ня бажаного результату.


Стоп на купівлю, ліміт на продаж розміщуються вище поточ­ного рівня ринку (правильно для GBP/USD і EUR/USD). Стоп на продаж і ліміт на купівлю розміщуються за цінами, нижчими від поточних ринкових цін (правильно для GBP/USD і EUR/USD).

Існують спеціальні інструкції дилеру про скасування раніше розміщених ордерів, які ще не були задоволені. Є три методи скасування:

206

207

  • Пряме скасування (straight cancel) — робиться для запобі­ гання виконанню замовлення, що з якихось причин більше не по­ трібно трейдеру. За нормальних умов таке скасування робиться для стоп-ордерів, що не були виконані, і для ліміт-ордерів, що не були виконані.

  • Скасування попереднього ордера (CFO — Cancel Former Order) — це інструкція про скасування попереднього ордера з одночасною заміною його новим, за умови, що раніше розміще­ ний ордер ще не був задоволений.

  • Один скасовує інший (ОСО — One Cancels Other) — це ін­ струкція з двома замовленнями, тільки один з яких повинен бути задоволений. При досягненні ринком однієї з заявлених цін і ви­ конанні одного з ордерів другий автоматично скасовується.

На ринку Forex застосування ордерів ускладнюється наявніс­тю двох типів котирувань — прямого і зворотного, що утрудняє швидке визначення «кращої» або «гіршої» ціни. Усе викладене вище стосується валют із зворотним котируванням — GBP/USD і EUR/USD. Для валют із прямим котируванням: USD/CHF, USD/JPY, USD/CAD усе правильно з точністю до навпаки.

Запитання для самоконтролю

  1. Що таке bid та offer у котируванні валюти та з яких сторін ко­ тирування купують та продають валюту котирування маркет-мейкер і маркет-тейкер?

  2. Курс спот CHF/DEM 0,8845/50 і маркет-тейкер говорить: «І BUY 3,5».

Визначте, що зробив маркет-мейкер:

а) купив 3,5 млн DEM проти CHF;

б) продав 3,5 млн CHF проти DEM;

в) купив 3,5 млн CHF проти DEM;

г) продав 3,5 млн DEM проти CHF.

3. Розрахувати крос-курс GBP/JPY, якщо курс спот GBP/USD = = 1,5350/53 та USD/JPY = 106,50/53.

а) 163,48/56;

б) 163,51/52;

в) 69,36/39;

г) 69,38/39.

4. Розрахувати крос-курс CHF/DEM, якщо курс спот USD/CHF = = 1,6455/60 та USD/DEM = 2,0350/53.


а)3,3496/01; б) 3,3485/90;

в) 1,2363/69;

г) 1,2345/49.

  1. Що таке неттингу банківській практиці?

  2. Дилер за день уклав декілька угод зрізними банками:

— з банком ААА — купив 1,05 млн USD проти EUR за курсом

0,9663;

— з банком ВВВ — продав 2,5 млн GBP проти USD за курсом

1,5810;

— з банком ААА — продав 2,345 млн USD проти CHF за курсом

1,6545;

— з банком ССС — продав 3,0 млн CHF проти GBP за курсом

2,3256;

— з банком ААА — продав 1,45 млн EUR проти CHF за курсом

1,5835.

Розрахувати неттинг з банком ААА та позицію дилера за USD, GBP, CHF та EUR.

7. Дилер здійснив такі операції щодо USD/DEM:

  • купив USD 1 млн за курсом 2,0378;

  • продав USD 3 млн за курсом 2,0365;

  • купив USD 1,55 млн за курсом 2,0332;

  • купив USD 0,75 млн за курсом 2,0345. Розрахувати позицію дилера за доларом США.

8. Курс спот маркет-мейкера EUR/USD «0,9567/72» та маркет- тейкер говорить «SELL 3». Тепер курс змінився та становить «0,9543/48» і маркет-тейкер закрив позицію. Який прибуток/збиток маркет-тейкера?

а) - 7200 USD;

б) + 5700 EUR;

в) + 5700 USD;

г) - 8700 EUR.

9. Які ордери використовуються на ринку конверсійних операцій та яка їх роль?

208

14

209

РОЗДІЛ 11. ФОРВАРДНІ ОПЕРАЦІЇ

Після вивчення цього розділу ви зможете:

  • пояснити, що таке форвардні угоди та як за до­ помогою цих угод експортери та імпортери мінімізу­ ють валютний ризик;

  • зрозуміти зв'язок між форвардними контрактами та ринком депозитів в іноземній валюті;

  • розрахувати форвардний курс, а також сторони форвардного котирування bid та offer;

« дати характеристику різним видам форвардних контрактів;

* пояснити особливості визначення курсу за форва­ рдними опціонами;

« розрахувати форвардний курс на «ламану дату»;

* усвідомити відповідальність сторін за форвард­ ними угодами та механізм закриття форвардних угод;

« зрозуміти принципи подовження форвардних кон­трактів та розрахувати курс подовження;

  • пояснити принцип дії угод форвард/форвард та розрахунок процентних ставок для цих угод;

  • зрозуміти механізм дії угод за форвардними став­ ками та розрахувати суму компенсації.