ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 18.03.2024
Просмотров: 2069
Скачиваний: 0
СОДЕРЖАНИЕ
1.1. Поняття і види міжнародних розрахунків. Способи платежів
1.2. Роль національних і колективних валют та золота в міжнародних розрахунках
1.3. Валютнр-фінансові та платіжні умови зовнішньоекономічних угод
1.3.1. Валюта ціни та валюта платежу
1.4. Ризики у зовнішньоекономічній діяльності, способи їх усунення
2.1. Міжбанківські кореспондентські відносини та система міжбанківських комунікацій. Система свіфт
2.2. Відкриття та ведення валютних рахунків
2.3. Купівля банками іноземної валюти для міжнародних розрахунків
3.1. Характеристика зовнішньоторговельного контракту
3.3. Види документів при міжнародних поставках
4.1. Особливості використання в міжнародній сфері основних форм розрахунків
4.3. Платіж на відкритий рахунок
4.5. Розрахунки з використанням чеків, пластикових карток, векселів
5.7.3. Види і конструкції акредитива
5.1.7. Уніфіковані правила для акредитива
5.2.2. Фази документарного інкасо
5.2.4. Виписка інкасового доручення і подання документів
5.2.5. Уніфіковані правила для інкасо (упі)
6.1. Роль кредиту в забезпеченні зовнішньої торгівлі, його види та зв'язок з умовами платежу
6.2.7. Кредитування на основі векселя
6.2.2. Кредитування на основі документарного акредитива
6.2.3. Пряме банківське кредитування імпортера
6.3.1. Короткострокове кредитування експортера
6.3.2. Експортний факторинг та форфейтинг
Забезпечення виконання зобов'язань у міжнародних розрахунках
7.1. Загальні принципи і правові основи банківської гарантії
7.3. Видача банківських гарантій
7.4. Використання банківської гарантії
7.5. Типи та основні види банківських гарантій
7.5.1. Типи банківських гарантій
7.5.2. Види банківських гарантій
8.1. Сутність, структура та регулювання валютного ринку України
8.2. Види валютних операцій банків, їх ризикованість
8.3. Інформаційне забезпечення операцій на валютних ринках
9.1. Сутність міжбанківського ринку депозитних операцій в іноземній валюті
9.2. Валютування депозитних угод
9.3. Процентні ставки на ринку міжбанківських депозитів у іноземній валюті
9.4. Котирування процентних ставок. Сторони котирування
9.7. Зв'язок між процентними ставками та валютними курсами
10.1. Сутність, види та цілі конверсійних операцій
10.2. Валютні операції на умовах спот
10.3. Котирування валют. Курси покупця і продавця
10.4. Крос-курси та їх розрахунок
11.1.1. Сутність та цілі форвардних контрактів
11.1.3. Валютування форвардних контрактів
11.1.4. Контракти на ламану дату
11.1.5. Форвардні контракти з правом вибору дати
11.1.7. Закриття та продовження форвардного контракту
11.1.8. Витрати за форвардною угодою
11.2.2. Угоди за форвардними ставками
12.1. Свопи ринку конверсійних операцій
12.1.1. Поняття валютних свопів та їх класифікація
12.1.2. Практика укладення угод своп
12,1.3. Свопи з датами валютування до споту (своп torn/next)
12.1.4. Свопи з датами валютування форвард/форвард
12.1.5. Використання угод своп
12.2.1. Поняття процентних свопів, їх види та характеристика
Процентний своп зі змінною базою нарахування процентної ставки
12.2.2. Валютні свопи ринку капіталів
13.1. Поняття фінансових ф'ючерсів та визначальні риси ф'ючерсних ринків
13.2. Ф'ючерсна ціна та особливості її формування на різні види контрактів
13.3. Біржова торгівля ф'ючерсними контрактами і система маржі
13.4. Ф'ючерсні стратегії та хеджування
Проектований звіт про прибутки за період з 1.07 до 31.07.1999 р., грн
Динаміка прибутків/збитків фірми-імпортера при хеджуванні валютного ризику ф'ючерсним контрактом
14.1. Поняття опціонних контрактів, їх види, сторони та ціна виконання
14.2. Організація торгівлі опціонними контрактами та система маржі
14.4. Опціонні стратегії та хеджування опціонами
Проектований звіт про прибутки за період з 1.07 до 31.07.1999 р., грн
15.1. Поняття спекулятивних операцій
15.2.2. Аналіз економічних індикаторів
15.2.2.3. Індикатори безробіття
15.3.1. Сутність, об'єкти та методи технічного аналізу
15.3.2. Графічний аналіз: поняття та види графіків
15.3.3. Поняття та визначення тренду
15.3.4. Підтримка та опір руху цін
15.3.6. Простий показник середнього руху курсу (ма)
15.3. 7. Експоненціальний показник середнього руху курсу (ема)
15.3.9. Метод зближення/розходження показника середнього руху курсу (масd)
15.3.11. Найпотужніший сигнал технічного аналізу
15.3.13. Швидкість зміни (RoC)
15.3.14. Згладжена швидкість зміни (s-RoC)
15.3.15. Надмірна купівля та надмірний продаж
15.3.16. Індекс відносної сили (rsi)
15.3.18. Обсяг (volume) та відкритий інтерес (оі)
15.3.19. Індекс товарного каналу (ссі)
15.4. Психологія прийняття рішення
Пов'язаними з валютними операціями комерційних банків
16.1. Поняття ризику як економічної категорії
16.2. Класифікація банківських ризиків
16.3. Поняття валютного ризику та його види
Плаваюча процентна ставка може змінюватися протягом дії депозиту. Найчастіше плаваючі ставки за депозитами валютного ринку прив'язуються до ставки LIBOR. Вона являє собою середню ставку, за якою найбільші британські банки кредитують першокласних позичальників на міжбанківському ринку (London Interbank Offered Rate). Ця ставка фіксується на 11,00 год кожного дня. Існує також ставка LIBID (London Interbank Bid Rate), тобто ставка залучення коштів першокласними банками. Ставки
9.4. Котирування процентних ставок. Сторони котирування
Зазвичай депозитна ставка подається у вигляді двостороннього котирування: ставка залучення — bid, тобто та ставка, під яку банк, що здійснює котирування, залучає ресурси на певний період, та ставка розміщення — offer (ask), за якою банк пропонує ресурси на певний період.
BID 6,28,
USD 1m
OFFER 6,38
Це означає, що комерційний банк залучає долари США строком на один місяць під 6,28% річних, а розміщує, відповідно, під 6,38%.
Банк, що здійснює котирування, бере на себе зобов'язання залучити або розмістити депозит під дану процентну ставку. Якщо ж він установлює довідкові ставки, то він має попереджати своїх контрагентів, що цей рівень ставок є індикативним (тобто лише довідковим). Інакше ставки, що були прокотирувані, розглядаються як тверді умови, обов'язкові для виконання.
Різниця між ставками bid та offer називається спредом (spread), вона є джерелом прибутку банку, що здійснює котирування.
178
179
« статус банку, що здійснює котирування: великі банки мар-кет-мейкери можуть дозволити собі котирувати незначний спред і одержувати прибуток за рахунок великих обсягів залучення та розміщення коштів. Дрібні банки з незначним обсягом операцій змушені котирувати більш низькі ставки залучення та більш високі ставки розміщення ресурсів;
статус банку, що запитує котирування: чим вищий рейтинг контрагента, тим менший спред буде котируватися. Також мають значення взаємовідносини між банками: якщо котирування запи тує банк, котрий регулярно співпрацює з банком, що здійснює котирування, і обсяг операцій між цими банками є значним або постійно зростаючим, то спред буде невеликим. Якщо ж котиру вання запитує малий банк або банк, з яким банк, що здійснює ко тирування, ніколи не працював раніше, то спред буде значно бі льшим. Це пов'язано з тим, що процентні ставки містять у собі премію за кредитний ризик. Ризик країни теж відіграє значну роль. Так, банкам Східної Європи процентні ставки будуть коти руватися зі значно більшим спредом порівняно із західноєвро пейськими та американськими банками. Після фінансової кризи 1998 р. багато західних банків взагалі відмовилося від роботи з українськими та російськими банками, і якщо вони і котирують для них процентні ставки, то лише зі сторони bid;
потреба в залученні або розміщенні ресурсів: якщо банк від чуває гостру потребу в ресурсах, то він буде котирувати більш привабливі ставки залучення коштів, і навпаки, якщо банк має значні надлишки коштів, він намагатиметься розмістити їх на ри нку і може котирувати більш низьку ставку розміщення. Ці чин ники можуть також спонукати банки котирувати лише ставку bid або лише offer;
« валюта депозиту: найбільш ліквідним є ринок депозитних операцій у доларах США, тут спред буде найменшим, високолік-відними є також ринок депозитів у британських фунтах, євро, швейцарських франках та японських єнах. Банки можуть котирувати процентні ставки також за депозитами в інших валютах, але із значно більшим спредом;
« сума депозиту: на світовому міжбанківському валютному ринку суми депозитів коливаються від 1 до 100 млн дол. США. Стандартна сума депозиту зазвичай становить 10 млн. Депозити на суму меншу за 1 млн будуть котируватися з більшим спредом. Це пов'язано з тим, що банку вигідніше залучати та розміщувати
великі суми (так званий ефект масштабу). Розміщення депозитів на суму понад 100 млн дол. пов'язане з підвищеними ризиками, отже, за такими депозитами будуть котируватися вищі процентні ставки.
9.5. Депозитна позиція
Депозитна позиція — це різниця між сумою активів та зобов'язань в іноземній валюті, яка виникає внаслідок здійснення депозитних операцій (тобто залучення чи розміщення коштів).
Залучення чи розміщення коштів в іноземній валюті створюють довгу або коротку депозитну позицію в цій валюті. При залученні коштів залишки на кореспондентському рахунку банку в даній валюті збільшуються, тим самим відкривається довга позиція. Якщо ж банк розміщує кошти, то сума залишків на кореспондентському рахунку зменшується, відповідно відкривається коротка позиція.
Закрити позицію можна укладенням протилежної угоди. Якщо банк одночасно укладає угоди на залучення та розміщення однакової суми коштів у одній й тій самій валюті на однаковий термін, то валютна позиція банку буде закрита. Якщо ж терміни дії угод або суми залучених та розміщених коштів не збігаються, то банк матиме відкриту позицію.
Наприклад, банк залучає 20 млн дол. США строком на один місяць, він цим створює довгу позицію (+20 000 000 USD). У той самий день він розміщує 10 млн дол., тобто створює коротку позицію (- 10 000 000 USD). У результаті цих операцій банк матиме відкриту довгу депозитну позицію в доларах США + 10 000 000 USD. Якщо ж банк залучив 10 млн дол. на три місяці та розмістив 10 млн дол. на шість місяців, то він закриває свою позицію лише на три місяці, а далі в нього виникає тримісячна коротка депозитна позиція в доларах США.
Відкрита позиція завжди пов'язана для банку з ризиком ліквідності та процентним ризиком. Слід зазначити, що сучасний стан розвитку міжбанківського ринку валютних депозитів дає змогу банку без особливих проблем вирівнювати ліквідність за операціями в будь-якій валюті, що ж до процентного ризику то управління ним є більш важким завданням. Гра на зміні процентних ставок є одним з основних елементів банківської діяльності. Закриваючи позицію за фіксованими або плаваючими ставками з однаковою базою (тобто здійснюючи процентний арбітраж на збігу
180
181
строків), банк одержує гарантований дохід, але позбавляє себе можливості використати сприятливі зміни процентних ставок.
Наприклад, 10 лютого банк уклав на умовах спот угоду про залучення 5 млн дол. США строком на три місяці під 7%. Паралельно банк уклав угоду про розміщення 5 млн дол. під 8% на такий самий термін. Дата валютування обох угод — 12 лютого, дата закінчення депозитів — 12 травня. Отже, депозитна позиція банку закрита, банк не наражається ані на процентний ризик, ані на ризик ліквідності. Дохід банку від операції дорівнює:
5000000*(8-7)*90 360-100
Проте при здійсненні процентного арбітражу на збігу строків дохід банку фіксований і банк не може використати сприятливих змін процентних ставок.
Повернемось до нашого прикладу. Якщо протягом березня процентні ставки на ринку впадуть на 0,5%, банк не зможе знизити ставки за залученими коштами до 6,5%.
Якщо ж банк навмисно залучає та розміщує ресурси на різні строки, тобто має намір закрити позицію пізніше за більш вигідною ставкою (процентний арбітраж на різних строках), то він зможе використати на свою користь сприятливі зміни процентних ставок, але зазнає втрат, якщо його прогнози щодо руху процентних ставок не виправдаються.
Приклад. 10 лютого банк уклав на умовах спот угоду про залучення 5 млн дол. США строком на один місяць під 7%. Паралельно банк уклав угоду про розміщення 5 млн дол. під 8% строком на три місяці. Дата валютування обох угод — 12 лютого, дата закінчення першої угоди — 12 березня, а другої— 12 травня.
Протягом першого місяця позиція банку закрита. Проте з 12 березня банк матиме коротку депозитну позицію в доларах США. Для закриття цієї позиції 10 березня банк укладає нову угоду про залучення 5 млн дол. США строком на один місяць, при цьому, враховуючи, що ставки впадуть на 0,5%, кошти залучаються під 6,5%. За умов, що процентні ставки продовжують знижуватися банк 10 квітня знов укладає угоду про залучення коштів, але вже під 6%.
У підсумку дохід банку становить 18 750 дол. США.
Тобто за умов, сприятливих для банку змін процентних ставок, арбітраж на незбігу ставок є більш дохідним, але при цьому банк наражається на процентний ризик і за умов несприятливих змін процентних ставок на ринку може зазнати збитків.
Закрита депозитна позиція не захищає банк від процентного ризику, якщо операції щодо залучення та розміщення коштів мають різні бази нарахування відсотків, наприклад, залучення коштів під фіксовану ставку, а розміщення під плаваючу. У таких випадках банк має використовувати інші ринки або інструменти для захисту від процентного ризику (FRA, процентні ф'ючерси або свопи). Детальніше питання, пов'язані з управлінням процентним ризиком, будуть розглянуті в наступних розділах.