ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 18.03.2024
Просмотров: 2005
Скачиваний: 0
СОДЕРЖАНИЕ
1.1. Поняття і види міжнародних розрахунків. Способи платежів
1.2. Роль національних і колективних валют та золота в міжнародних розрахунках
1.3. Валютнр-фінансові та платіжні умови зовнішньоекономічних угод
1.3.1. Валюта ціни та валюта платежу
1.4. Ризики у зовнішньоекономічній діяльності, способи їх усунення
2.1. Міжбанківські кореспондентські відносини та система міжбанківських комунікацій. Система свіфт
2.2. Відкриття та ведення валютних рахунків
2.3. Купівля банками іноземної валюти для міжнародних розрахунків
3.1. Характеристика зовнішньоторговельного контракту
3.3. Види документів при міжнародних поставках
4.1. Особливості використання в міжнародній сфері основних форм розрахунків
4.3. Платіж на відкритий рахунок
4.5. Розрахунки з використанням чеків, пластикових карток, векселів
5.7.3. Види і конструкції акредитива
5.1.7. Уніфіковані правила для акредитива
5.2.2. Фази документарного інкасо
5.2.4. Виписка інкасового доручення і подання документів
5.2.5. Уніфіковані правила для інкасо (упі)
6.1. Роль кредиту в забезпеченні зовнішньої торгівлі, його види та зв'язок з умовами платежу
6.2.7. Кредитування на основі векселя
6.2.2. Кредитування на основі документарного акредитива
6.2.3. Пряме банківське кредитування імпортера
6.3.1. Короткострокове кредитування експортера
6.3.2. Експортний факторинг та форфейтинг
Забезпечення виконання зобов'язань у міжнародних розрахунках
7.1. Загальні принципи і правові основи банківської гарантії
7.3. Видача банківських гарантій
7.4. Використання банківської гарантії
7.5. Типи та основні види банківських гарантій
7.5.1. Типи банківських гарантій
7.5.2. Види банківських гарантій
8.1. Сутність, структура та регулювання валютного ринку України
8.2. Види валютних операцій банків, їх ризикованість
8.3. Інформаційне забезпечення операцій на валютних ринках
9.1. Сутність міжбанківського ринку депозитних операцій в іноземній валюті
9.2. Валютування депозитних угод
9.3. Процентні ставки на ринку міжбанківських депозитів у іноземній валюті
9.4. Котирування процентних ставок. Сторони котирування
9.7. Зв'язок між процентними ставками та валютними курсами
10.1. Сутність, види та цілі конверсійних операцій
10.2. Валютні операції на умовах спот
10.3. Котирування валют. Курси покупця і продавця
10.4. Крос-курси та їх розрахунок
11.1.1. Сутність та цілі форвардних контрактів
11.1.3. Валютування форвардних контрактів
11.1.4. Контракти на ламану дату
11.1.5. Форвардні контракти з правом вибору дати
11.1.7. Закриття та продовження форвардного контракту
11.1.8. Витрати за форвардною угодою
11.2.2. Угоди за форвардними ставками
12.1. Свопи ринку конверсійних операцій
12.1.1. Поняття валютних свопів та їх класифікація
12.1.2. Практика укладення угод своп
12,1.3. Свопи з датами валютування до споту (своп torn/next)
12.1.4. Свопи з датами валютування форвард/форвард
12.1.5. Використання угод своп
12.2.1. Поняття процентних свопів, їх види та характеристика
Процентний своп зі змінною базою нарахування процентної ставки
12.2.2. Валютні свопи ринку капіталів
13.1. Поняття фінансових ф'ючерсів та визначальні риси ф'ючерсних ринків
13.2. Ф'ючерсна ціна та особливості її формування на різні види контрактів
13.3. Біржова торгівля ф'ючерсними контрактами і система маржі
13.4. Ф'ючерсні стратегії та хеджування
Проектований звіт про прибутки за період з 1.07 до 31.07.1999 р., грн
Динаміка прибутків/збитків фірми-імпортера при хеджуванні валютного ризику ф'ючерсним контрактом
14.1. Поняття опціонних контрактів, їх види, сторони та ціна виконання
14.2. Організація торгівлі опціонними контрактами та система маржі
14.4. Опціонні стратегії та хеджування опціонами
Проектований звіт про прибутки за період з 1.07 до 31.07.1999 р., грн
15.1. Поняття спекулятивних операцій
15.2.2. Аналіз економічних індикаторів
15.2.2.3. Індикатори безробіття
15.3.1. Сутність, об'єкти та методи технічного аналізу
15.3.2. Графічний аналіз: поняття та види графіків
15.3.3. Поняття та визначення тренду
15.3.4. Підтримка та опір руху цін
15.3.6. Простий показник середнього руху курсу (ма)
15.3. 7. Експоненціальний показник середнього руху курсу (ема)
15.3.9. Метод зближення/розходження показника середнього руху курсу (масd)
15.3.11. Найпотужніший сигнал технічного аналізу
15.3.13. Швидкість зміни (RoC)
15.3.14. Згладжена швидкість зміни (s-RoC)
15.3.15. Надмірна купівля та надмірний продаж
15.3.16. Індекс відносної сили (rsi)
15.3.18. Обсяг (volume) та відкритий інтерес (оі)
15.3.19. Індекс товарного каналу (ссі)
15.4. Психологія прийняття рішення
Пов'язаними з валютними операціями комерційних банків
16.1. Поняття ризику як економічної категорії
16.2. Класифікація банківських ризиків
16.3. Поняття валютного ризику та його види
Хеджування короткої валютної позиції імпортера досягається за рахунок оберненого спреда «бика».
283
Розглянемо операцію хеджування спредом у липні 1999 р. (табл. 14.4). Підприємство укладає з банком довгий опціон колл (тобто купує його) з ціною виконання 4,07 грн за дол. і короткий опціон пут (тобто продає його) з ціною виконання 4,01 грн за долар (сумарна премія за двома опціонами буде майже рівна нулю). Цей спред надає право фірмі купити 100 тис. дол. за 407 тис. грн (це право буде використане у разі зростання курсу вище за позначку 4,07), а банку він надає право продати 100 тис. дол. за 401 тис. грн (це право буде використане ним тоді, коли курс не підніметься вище за позначку 4,01).
Таблиця 14.4
Проектований звіт про прибутки за період з 1.07 до 31.07.1999 р., грн
|
Реалізація |
474 000 |
474 000 грн = 100 000 • 3,95-1,2, Де перший множник — вартість партії у доларах, другий — значення курсу долара в гривнях на 1 .07, третій — враховує 20-відсоткову надбавку до ціни продажу |
|
Витрати |
Від 440 500 до 446 500 |
Операційні витрати — 39 500 грн Вартість погашення кредиторської заборгованості — 100 000 дол., за курсом у межах від 4,01 до 4,07 грн, дорівнюватиме від 401 000 до 407 000 грн Усього — від 440 500 до 446 500 грн |
|
Прибуток/ Збитки |
Від 27 500 до 33 500 |
|
Враховуючи, що ринковий курс долара на 1.08.1999 р. становив 5,558 грн за долар, наявність опціона колл дала змогу фірмі придбати валюту за курсом 4,07 (табл. 14.5).
Таблиця 14.5
ЗВІТ ПРО ПРИБУТКИ ЗА ПЕРІОД з 1.07 до 31.07.1999 р., грн
|
Реалізація |
474 000 |
|
|
|
Витрати |
446 500 |
Операційні витрати — 39 500 грн Вартість погашення кредиторської сті — 1 00 000 дол. за курсом 4,07 тиме 407 000 грн Усього — 446 500 грн |
заборговано-грн, станови- |
|
Прибуток/ Збитки |
27500 |
|
|
Імпортер, застосовуючи для хеджування валютних ризиків опціонний спред, отримав би в липні 1999 р. суттєвий прибуток, як і в разі застосування ф'ючерсного контракту. Нагадаємо, що за відсутності хеджування валютного ризику фірма зазнала суттєвих збитків (табл. 13.5).
Для експортера природною стратегією хеджування ризику довгої валютної позиції є формування оберненого спреду «ведмедя».
Синтетичні позиції. За допомогою двох опціонів можна побудувати позицію, еквівалентну довгій або короткій позиції за базовим активом. Нагадаємо, що еквівалентність слід розуміти як рівність прибутків/збитків еквівалентих позицій.
Довга позиція за базовим активом еквівалентна довгому опці-ону колл і короткому опціону пут з тією самою ціною виконання і датою закінчення.
Коротка позиція за базовим активом еквівалентна довгому опціону пут і короткому опціону колл з тією самою ціною виконання.
Наведені опціонні позиції називають довгою та короткою синтетичними опціонними позиціями.
Цікаво те, що хеджування довгої позиції за базовим активом синтетичною короткою опціонною позицією з ціною виконання, що дорівнює форвардному курсу, буде еквівалентним хеджуван-ню цієї ж позиції короткою позицією на ринку форвардних, або ф'ючерсних контрактів. Це саме можна сказати і про хеджування короткої позиції за базовим активом. Теоретично премія за синтетичною позицією з ціною виконання, рівною форвардному курсу, буде рівною або майже рівною нулю.
Ми обмежились розглядом тільки наведених вище найпростіших позицій, але справжня кількість можливих варіантів для комбінування опціонів набагато більша.
Коефіцієнти чутливості. Якщо ми візьмемо похідну премії європейського опціону колл у формулі Блека—Шоулза за змінною Ps, то отримаємо значення коефіцієнта чутливості N(d}) або
N(dl)e-Q1 залежно від типу формули, яка використовується. Фізичною інтерпретацією похідної є швидкість зміни функції. Отже, похідна в даному разі вказує на величину зміни премії опціону колл залежно від величини зміни спот-курсу базового активу. Цю похідну називають коефіцієнтом чутливості «дельта» (5).
Більш широке тлумачення коефіцієнта 8, яке не базується на формулі Блека—Шоулза і застосовується також і для американських опціонів, дається рівністю £ = (Зміна премії опціону) / (Зміна курсу базового активу). Для опціонів at-the-money значення £рівне 0,5. Для опціонів out-the-money можливе значення
284
285
0,5 до 0, тобто зі значенням 8 близьким до нуля в опціону мало шансів на виконання. Для опціонів in-the-money можливе значення S від 0,5 до 1, тобто зі значенням 5 рівним 1 в опціону велика ймовірність виконання.
Знання коефіцієнта 8 дає можливість оцінювати можливі прибутки/збитки за опціонними позиціями в результаті зміни курсів.
Приклад. Припустимо, що відкрито такі позиції: три довгі оп-ціони колл на фунти стерлінгів з ціною виконання 1,1 дол. і дельтою 0,5, та п'ять коротких коллів з ціною виконання 1,15 дол. і дельтою 0,25. Поточний курс фунта — 1,1 дол. Ця позиція — модифікація спреду «бика» і розрахована на зростання курсу базового активу. Вона відкрита з метою отримання прибутку в момент закриття позиції оберненими продажами і купівлями після зростання курсу.
Припустимо, що ми прогнозуємо зростання курсу до рівня 1,25. Які прибутки ми отримаємо, якщо розмір контракту — 25 000 ф. ст.?
Прибутки за довгими позиціями: (1,25 - 1,10) • 0,50 • 3• 25 000 = = 5 625 дол., а збитки за короткими — (1,25 - 1,10) • 0,25 • 5 • 25 000 = = 3 225 дол. Таким чином, прибутки за спредом становитимуть 2 400 дол.
Знання коефіцієнта 8 дає можливість створювати £-нейт-ральні позиції (тобто позиції, зміна вартості яких дорівнює нулю при невеликих змінах курсу базового активу).
Приклад. Яку £-нейтральну позицію можна скласти з довгих опціонів колл на німецьку марку з ціною виконання 0,5 дол. і £ = 0,4, та коротких опціонів колл з ціною виконання 0,52 і £= 0,25? Розрахуємо відношення дельт: 0,4/0,25 = 8/5. Із співвідношення випливає, що £-нейтральну позицію утворюють 8 довгих і 5 коротких опціонів.
Значення коефіцієнта 8 не є сталим. Згідно з формулою Бле-ка—Шоулза цей коефіцієнт залежить від решти змінних. Таким чином, дельту можна ще раз продиференціювати за змінною Ps.
У результаті отримаємо показник «гама» (у), який ілюструє швидкість зміни дельти.
Премія опціону залежить і від інших параметрів. Диференціювання за цими параметрами веде до утворення ще трьох коефіцієнтів чутливості:
286
тета (9) — показник швидкості зміни премії залежно від часу, що залишився до його закінчення;
вега (и) — показник швидкості зміни премії при зміні ризику дохідності (волятильності) базового активу;
ро (р) — показник швидкості зміни премії при зміні процентної ставки R.
Загалом усю сукупність коефіцієнтів чутливості в англомовній літературі називають «греками».
Отже, порівняно з ф'ючерсними стратегіями хеджування оп-ціонні стратегії більш різноманітні. На відміну від ф'ючерсних стратегій, які фіксують майбутню вартість активу незалежно від напрямку зміни курсу, опціони обмежують несприятливу зміну курсу і дають змогу скористатись зміною курсу в сприятливому напрямку. Іншими словами, вони обмежують ризик втрат і не обмежують можливості отримання прибутку. Опціони також надають більше можливостей для вибору варіантів ціни виконання.
З іншого боку, практика свідчить, що хеджування ризику оп-ціонами дорожче, ніж на ринку ф'ючерсів або форвардів.
Запитання для самоконтролю
Яке право надає його власнику американський опціон колл?
Коли опціон колл має внутрішню вартість?
Хто вносить маржу при укладенні біржової угоди з покритим опціоном колл?
Хто вносить маржу при укладенні угоди з біржовим опціоном пут?
Трейдер купив 10 ф 'ючерсних контрактів з ціною виконання 0,54 і 10 європейських опціонів пут з ціною виконання 0,54 дол. за 1 марку. Дата закінчення опціону збігається з датою виконання ф'ючерсного контракту. Обсяг усіх контрактів— 725 000 німецьких марок. Визнач те прибуток/збитки за відкритими позиціями (без врахування премії опціону), якщо спот-курсу день поставки дорівнює 0,52 дол. за 1 марку.
Трейдер купив опціон колл на марку з ціною виконання 0,56 і про дав опціон пут на марку з ціною виконання 0,54 дол. за 1 марку. Обсяг контрактів — 725 000 DEM. Визначте прибуток/збитки за відкрити ми позиціями (без урахування премії опціону), якщо спот-курс у день поставки дорівнює 0,57 дол. за 1 марку.
7. Трейдер купив 10 ф'ючерсних контрактів на індекс S&P's500 з множником специфікації 250 дол. і ціною виконання 1280. Він же купив 10 європейських опціонів колл з тим самим множником специфікації і ціною виконання 1285. Дата закінчення опціону збігається з датою ви конання ф'ючерсного контракту. Визначте прибуток/збитки за від-
287
критими позиціями (без урахування премії опціонів), якщо значення індексу на дату виконання становило 1290.
Трейдер купив два європейські опціони колл на марку (один із ці ною виконання 0,53, а другий— 0,55) і продав два європейські опціони пут з ціною виконання 0,54 дол. за 1 марку. Обсяг контрактів — 725 000 марок, дати закінчення збігаються. Визначте прибуток/збитки за відкритими позиціями (без урахування премії опціону), якщо спот- курсу день завершення дорівнює 0,56 долара за 1 марку.
Трейдер продав два європейські опціони пут на індекс S&P 's500 з множником специфікації 250 дол. (один з ціною виконання 1270, а другий — 1290) і купив два опціони колл з ціною виконання 1280. Дати закінчення опціонів збігаються. Визначте прибуток/збитки за відкри тими позиціями (без урахування премії опціонів), якщо значення індексу на дату закінчення дорівнює 1300.