Файл: книга міжнарод розрах Савлук.doc

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 18.03.2024

Просмотров: 2021

Скачиваний: 0

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

СОДЕРЖАНИЕ

О. І. Береславська, о. М. Наконечний, м. Г. Пясецька, о. В. Боришкевич, в. Б. Гордон, о. Ю. Русалова, а. В. Тимофеев

1.1. Поняття і види міжнародних розрахунків. Способи платежів

1.2. Роль національних і колективних валют та золота в міжнародних розрахунках

1.3. Валютнр-фінансові та платіжні умови зовнішньоекономічних угод

1.3.1. Валюта ціни та валюта платежу

1.3.2. Умови платежу

1.4. Ризики у зовнішньоекономічній діяльності, способи їх усунення

2.1. Міжбанківські кореспондентські відносини та система міжбанківських комунікацій. Система свіфт

Система свіфт

2.2. Відкриття та ведення валютних рахунків

2.3. Купівля банками іноземної валюти для міжнародних розрахунків

3.1. Характеристика зовнішньоторговельного контракту

3.2. Умови поставок товару

3.3. Види документів при міжнародних поставках

3.3.1. Комерційні документи

3.3.2. Транспортні документи

3.3.3. Страхові документи

3.3.4. Фінансові документи

4.1. Особливості використання в міжнародній сфері основних форм розрахунків

4.2. Авансові платежі

4.3. Платіж на відкритий рахунок

4.4. Банківський переказ

4.5. Розрахунки з використанням чеків, пластикових карток, векселів

Види кредитних карток

5.1. Документарний акредитив

5.1.1. Фази акредитива

5.1.2. Форми акредитива

5.7.3. Види і конструкції акредитива

5.1.4. Конструкції акредитива

5.1.5. Відкриття акредитива

5.1.6. Виконання акредитива

Порівняльна таблиця тарифів

(За імпортними операціями)

5.1.7. Уніфіковані правила для акредитива

5.2. Інкасо

5.2.1. Види інкасо

5.2.2. Фази документарного інкасо

5.2.3. Узгодження умов інкасо

5.2.4. Виписка інкасового доручення і подання документів

5.2.5. Уніфіковані правила для інкасо (упі)

6.1. Роль кредиту в забезпеченні зовнішньої торгівлі, його види та зв'язок з умовами платежу

6.2. Кредитування імпорту

6.2.7. Кредитування на основі векселя

6.2.2. Кредитування на основі документарного акредитива

6.2.3. Пряме банківське кредитування імпортера

6.3. Кредитування експорту

6.3.1. Короткострокове кредитування експортера

6.3.2. Експортний факторинг та форфейтинг

6.3.3. Експортний лізинг

Забезпечення виконання зобов'язань у міжнародних розрахунках

7.1. Загальні принципи і правові основи банківської гарантії

7.1.1. Поручительство

7.1.2. Платіжне зобов'язання

7.2. Дія банківських гарантій

7.3. Видача банківських гарантій

7.4. Використання банківської гарантії

7.5. Типи та основні види банківських гарантій

7.5.1. Типи банківських гарантій

7.5.2. Види банківських гарантій

8.1. Сутність, структура та регулювання валютного ринку України

8.2. Види валютних операцій банків, їх ризикованість

8.3. Інформаційне забезпечення операцій на валютних ринках

9.1. Сутність міжбанківського ринку депозитних операцій в іноземній валюті

9.2. Валютування депозитних угод

9.3. Процентні ставки на ринку міжбанківських депозитів у іноземній валюті

9.4. Котирування процентних ставок. Сторони котирування

9.5. Депозитна позиція

9.6. Ринок євровалюти

9.7. Зв'язок між процентними ставками та валютними курсами

10.1. Сутність, види та цілі конверсійних операцій

10.2. Валютні операції на умовах спот

10.3. Котирування валют. Курси покупця і продавця

10.4. Крос-курси та їх розрахунок

10.5. Валютна позиція

10.6. Практика укладання угод на ринку поточних конверсійних операцій. Ордери, що застосовуються на ринку конверсійних операцій

11.1. Валютні форвардні угоди

11.1.1. Сутність та цілі форвардних контрактів

11.1.2. Форвардний курс

Bid Offer

Bid Offer

11.1.3. Валютування форвардних контрактів

11.1.4. Контракти на ламану дату

11.1.5. Форвардні контракти з правом вибору дати

11.1.6. Форвардні крос-курси

11.1.7. Закриття та продовження форвардного контракту

11.1.8. Витрати за форвардною угодою

11.2. Процентні форварди

11.2.1. Угоди форвард/форвард

11.2.2. Угоди за форвардними ставками

2Mfwd 26 31.

12.1. Свопи ринку конверсійних операцій

12.1.1. Поняття валютних свопів та їх класифікація

12.1.2. Практика укладення угод своп

12,1.3. Свопи з датами валютування до споту (своп torn/next)

12.1.4. Свопи з датами валютування форвард/форвард

12.1.5. Використання угод своп

12.2. Свопи ринку капіталів

12.2.1. Поняття процентних свопів, їх види та характеристика

Процентний своп зі змінною базою нарахування процентної ставки

12.2.2. Валютні свопи ринку капіталів

13.1. Поняття фінансових ф'ючерсів та визначальні риси ф'ючерсних ринків

13.2. Ф'ючерсна ціна та особливості її формування на різні види контрактів

13.3. Біржова торгівля ф'ючерсними контрактами і система маржі

13.4. Ф'ючерсні стратегії та хеджування

Приклад статистичних характеристик консолідованих залишків на поточних рахунках клієнтів комерційного банку, млн грн

Проектований звіт про прибутки за період з 1.07 до 31.07.1999 р., грн

Динаміка прибутків/збитків фірми-імпортера при хеджуванні валютного ризику ф'ючерсним контрактом

14.1. Поняття опціонних контрактів, їх види, сторони та ціна виконання

14.2. Організація торгівлі опціонними контрактами та система маржі

14.3. Премія опціону

14.4. Опціонні стратегії та хеджування опціонами

Проектований звіт про прибутки за період з 1.07 до 31.07.1999 р., грн

15.1. Поняття спекулятивних операцій

15.2. Фундаментальний аналіз

15.2.1. Сутність та особливості фундаментального аналізу міжнародного валютного ринку. Види економічних індикаторів

Global economic calendar"

15.2.2. Аналіз економічних індикаторів

Української економіки (2000 р.) (інформація надана Міністерством статистики України, інформацію отримано з інформаційної системи reuters)

Української економіки (2000 р.) (інформація надана Міністерством статистики України, інформацію отримано з інформаційної системи reuters)

15.2.2.2. Індикатори інфляції

15.2.2.3. Індикатори безробіття

15.3. Технічний аналіз

15.3.1. Сутність, об'єкти та методи технічного аналізу

15.3.2. Графічний аналіз: поняття та види графіків

15.3.3. Поняття та визначення тренду

15.3.4. Підтримка та опір руху цін

15.3.5. Технічні індикатори

15.3.6. Простий показник середнього руху курсу (ма)

15.3. 7. Експоненціальний показник середнього руху курсу (ема)

15.3.8. Види дивергенцій

15.3.9. Метод зближення/розходження показника середнього руху курсу (масd)

15.3.10. Macd-гістограма

15.3.11. Найпотужніший сигнал технічного аналізу

15.3.12. Моментум

15.3.13. Швидкість зміни (RoC)

15.3.14. Згладжена швидкість зміни (s-RoC)

15.3.15. Надмірна купівля та надмірний продаж

15.3.16. Індекс відносної сили (rsi)

15.3.17. Стохастика

15.3.18. Обсяг (volume) та відкритий інтерес (оі)

15.3.19. Індекс товарного каналу (ссі)

15.4. Психологія прийняття рішення

Пов'язаними з валютними операціями комерційних банків

16.1. Поняття ризику як економічної категорії

16.2. Класифікація банківських ризиків

16.3. Поняття валютного ризику та його види

16.4. Управління валютним ризиком

16.5. Огляд супутніх ризиків

Класифікація надійності довгострокових боргових зобов'язань, що використовується провідними рейтинговими агенціями

2. Ціна товару

3. Термін і дата поставки

4. Якість товару

6. Умови платежу

8. Страхування

9. Претензії

10. Форс-мажор

12. Інші умови

13. Юридична адреса сторін

Генеральне зобов'язання

6.1. Роль кредиту в забезпеченні зовнішньої торгівлі, його види та зв'язок з умовами платежу

Кредитування зовнішньої торгівлі — важливий елемент еко­номічного розвитку країни, оскільки кредит, поряд з якістю това­ру та його ціною, — важливий засіб конкурентної боротьби на світовому ринку. Кредит полегшує можливість збуту товару для експортера та придбання для імпортера.

Кредиторами зовнішньоторговельних угод можуть бути бан­ки, держава, експортери, імпортери, кредитно-фінансові органі­зації (рис. 6.1). Однак здебільшого кредитування зовнішньої тор­гівлі здійснюється банками. Це може бути пряме або опосеред­коване кредитування.

Фірмові кредити. Фірмовим кредитом називається кредит, який надається підприємством (фірмою) однієї країни підприєм­ству (фірмі) іншої країни. Є три різновиди фірмового кредиту (рис. 6.2).

Банківські кредити. Банківські кредити надаються банками чи іншими кредитними установами. Для мінімізації ризиків та мобілізації коштів банки надають кредити на основі створення консорціумів. Банківський зовнішньоторговельний кредит поді­ляють на два види: фінансовий та експортний.

ВЕКСЕЛЬНИЙ КРЕДИТ

Після укладення угоди експортер виставляє тратту на імпортера, який акцептує її у вка­заний строк, проти товарних документів

КРЕДИТ ЗА ВІДКРИТИМ РАХУНКОМ

Даний вид кредиту використовується при регулярних поставках товарів з періодичним погашенням заборгованості. Згідно з угодою експортер записує на рахунок імпортера як борг вартість проданих та відвантажених товарів, а імпортер зобов'язується погасити кредит у встановлений строк

КУПІВЕЛЬНИЙ АВАНС

Купівельні аванси є формою кредитування експорту й одночасно засобом забезпечення зобов'язань імпортера, оскільки імпортер повинен прийняти замовлений товар. Імпор­тери видають аванс експортерам у розмірі 10—30% від вартості поставки

Рис. 6.2. Види фірмових кредитів

Фінансовий кредит забезпечує можливість здійснювати торгі­влю на будь-якому ринку, і це дає широкі можливості для вибору торговельних партнерів. Цей вид кредиту не завжди може бути пов'язаний з поставками товару. Центральні банки часто його використовують для валютних інтервенцій та погашення зовніш­ньої заборгованості.


Сутність експортного кредиту полягає у тому, що він може використовуватися лише для закупівлі товару в країні креди­тора. Такий кредит надається банком експортера банку імпор-

120

121

тера чи безпосередньо імпортеру. Тому надання експортного кредиту одночасно сприяє розширенню експорту товарів у краї­ну боржника.

Брокерські кредити — проміжна форма між фірмовими кре­дитами та банківськими. Брокери позичають кошти у банків, висту­паючи при цьому у ролі посередників. У деяких випадках брокери надають гарантії за кредитами експортерам та імпортерам.

Урядові кредити надаються урядом однієї країни уряду іншої країни за рахунок державного бюджету. Вони переважно мають довгостроковий характер (10—15 років). Такі кредити, як прави­ло, надаються у двосторонньому порядку.

Кредити міжнародних організацій, серед яких провідне міс­це займають МВФ, МБРР, сприяють збалансованому зростанню міжнародної торгівлі та подоланню валютних труднощів країн-учасниць, пов'язаних з дефіцитом їх платіжного балансу. МВФ та МБРР надають не лише стабілізаційні кредити, а й структурні (на здійснення програм, спрямованих на структурні реформи в економіці країни).

Змішані кредити — це спільне кредитування великих проек­тів кількома кредитними установами — як міжнародними, так і національними. Участь у таких проектах можуть брати державні та приватні установи.

Кредитування експортно-імпортних операцій зумовлене особ­ливостями виробництва, реалізації товарів та необхідністю од­ночасних великих капіталовкладень. Залежно від конкретних умов торговельної угоди використовують і різні методи кредитування експортно-імпортних операцій (рис. 6.3).

Підприємство, яке бере участь у зовнішній торгівлі, при ви­значенні умов зовнішньоторговельної угоди має використовувати організаційні форми кредитування експортно-імпортних опера­цій, і насамперед під час визначення умов розрахунків. У зовніш­ньоторговельному контракті умови розрахунків повинні передба­чати, на якій стадії руху товарів буде здійснюватися його оплата і в який спосіб. Можливе проведення платежу одноразово чи час­тинами, з негайною оплатою або у кредит.

За терміном користування кредити поділяються на корот­кострокові — від трьох місяців до одного року; середньостро-кові — від одного до п'яти років та довгострокові — понад п'ять років1.


' У деяких країнах термін середньострокових кредитів становить від одного до семи років, а термін довгострокових - понад 7 років.

Ще однією класифікаційною ознакою кредитів може бути ста­дія виробництва (обороту) товару, котрий кредитуватиметься:

а виготовлення товару для експорту;

а складування товару у країні експортера;

а транспортування товару;

а зберігання на складі в країні імпортера;

а реалізація товару;


а використання товару у процесі виробництва та його амо­ртизації.

Рис. 6.3. Способи кредитування міжнародної торгівлі

Кредитування зовнішньоторговельних угод, як уже зазначало­ся, є одним із головних чинників конкуренції. Можливість креди­тування дуже часто стає вирішальним чинником при наданні за­мовлення. Інтереси експортера та імпортера протилежні. Якщо імпортер намагається отримати якомога більшу відстрочку пла­тежу та гарантію поставки товару, то експортер бажає якнайшви­дшої оплати. У зв'язку з цим необхідною складовою контракту є домовленість про взаємовигідні умови платежу. Визначення умов платежу є важливим з погляду потреби у кредитуванні зовнішньоторговельної угоди, а відображення інтересів у кон­тракті експортера чи імпортера залежить від міцності їхніх по­зицій на ринку.

122

123

До платіжних умов, які є визначальними при кредитуванні ім­порту, відносять:

  • авансовий платіж;

  • платіж на основі акредитива (з оплатою при пред'явленні);

  • інкасо (документи проти платежу);

  • платіж після отримання товару (при посередництві з від­ строчкою платежу).

Кредитування експорту є необхідним, якщо використані такі умови платежу:

  • платіж на основі акредитива (акредитив з відстрочкою); « інкасо (документи проти акцепту);

  • відстрочка платежу.

Таким чином, визначені у контракті умови платежу тісно вза­ємозв'язані з методами кредитування, оскільки саме з їх ураху­ванням і визначаються необхідність та можливість кредитування.


6.2. Кредитування імпорту

6.2.7. Кредитування на основі векселя

У сфері міжнародної торгівлі досить поширеним інструмен­том розрахунків та кредитування є вексель. Його використання забезпечує оформлення кредитних відносин між учасниками зов­нішньоторговельних угод (експортером та імпортером) та банками.

Питання вексельних розрахунків з нерезидентами є важливим і для українських експортерів та імпортерів. Проте, зважаючи на очевидні суперечності законодавства та неврегульованість окре­мих питань цієї проблеми, розрахунки з використанням векселів перебувають у площині теорії, а не практики. Іншою причиною невикористання векселів у міжнародних розрахунках є низька лі­квідність векселів більшості підприємств та відсутність розвину­того ринку цінних паперів, зокрема векселів.

Обмеженість щодо надання експортером та імпортером коме­рційного кредиту, пов'язану передусім з недостатнім рівнем до­віри один до одного, стала причиною появи акцептних кредитів. Сутність даної операції полягає в тому, що експортер виставляє тратту для акцепту не на імпортера, а на банк імпортера. Форма­льно цей кредит надає експортер, але різниця між звичайним ко­мерційним кредитом і акцептним полягає в тому, що акцептан­том є банк, і це суттєво змінює взаємовідносини між сторонами (рис. 6.4).

124

Експортер висуває вимогу щодо здійснення платежу через акцепт тратти банком

Імпортер звертається в банк з проханням про надання акцептного кредиту

Банк на прохання імпортера зобов'язується акцептувати тратту, яку на нього виставить експортер

Між експортером та імпортером укладається угода, за якою платіж буде здійснюватися через акцепт тратти експортера певним банком

Експортер виписує тратту на банк імпортера і разом з то­варними документами передає у свій банк для пересилан­ня у банк імпортера

Банк імпортера передає для свого клієнта товарні доку­менти й акцептує тратту, яку відсилає у банк експортера

Імпортер (за певний час до оплати тратти) вносить у банк відповідну суму, за рахунок якої банк і сплачує акцепто- вану ним тратту

Рис. 6.4. Порядок здійснення акцептної операції

У міжнародному обороті банківський акцепт є інструментом міжнародного обігу та міжнародного засобу платежу. Поряд з цим практика більшості країн строго регламентує вексельний обіг. В основному регламентація спрямована на розширення екс­порту товарів даної країни.


При акцептному кредиті для експортера втрачає значення ри­зик неплатежу, оскільки експортер має акцепт великого банку. У цьому разі ризик неплатежу (ризик непогашення кредиту) бере на себе банк, тому він наражається і на валютний ризик, і на ри­зик країни. Залежно від сумарного розміру ризиків установлю­ється розмір комісії за акцепт. Комісія сплачується відразу і не повертається, навіть якщо імпортер не скористався кредитом.

При цій операції банк імпортера не використовує своїх ресур­сів для кредитування (банк оплачує тратту лише у разі неспро­можності імпортера здійснити оплату зі свого боку). Акцентуючи тратту, банк лише гарантує для експортера оплату товару.

125

Як правило, акцептні кредити відкриваються під товарні акре­дитиви1 або під заставу товару, що імпортується. Строк акцепт­ного кредиту здебільшого встановлюється до трьох місяців.

У міжнародній практиці часто використовується акцептно-рамбурсний кредит. Його виникнення пов'язане з вимогами екс­портерів отримати тратту, акцептовану великим першокласним банком. Механізм акцептно-рамбурсної операції такий же, як і акцептної. Основна відмінність полягає в тому, що банк імпорте­ра не сам акцептує вексель, а забезпечує для імпортера одержан­ня акцепту великого міжнародного банку. За певний обумовле­ний час до терміну акцепту тратти першокласним банком банк імпортера надсилає йому своє рамбурсне зобов'язання (зобов'я­зання банку переказати кошти для оплати акцептованих тратт). Часто акцептно-рамбурсний кредит пов'язаний з відкриттям ак­редитива.